Тарханов Михайло Михайлович

Тарханов Михайло Михайлович (справжнє прізвище — Москвін)  (19 вересня 1877, Москва, Російська імперія — 18 серпня 1948, Москва, СРСР) — російський і радянський актор театру і кіно, режисер, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1933). Народний артист РРФСР (1933). Народний артист СРСР (1937). Доктор мистецтвознавства (1939). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1943). Народний артист Чуваської АРСР (1947).

Тарханов Михайло Михайлович
рос. Михаил Михайлович Тарханов
Народився7 (19) вересня 1877[2]
Москва, Російська імперія[1]
Помер18 серпня 1948(1948-08-18)[1][2] (70 років)
Москва, СРСР[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьактор, театральний режисер, педагог, викладач
Галузьакторське мистецтво[3], постановкаd[3] і pedagogy of actingd[3]
Alma materQ48948359? (1895)
Науковий ступіньдоктор мистецтвознавства[d][4][5] (1939)
Вчене званняпрофесор
Відомі учніНенашев Володимир Іванович
Знання мовросійська
ЗакладМосковський художній театр, Російський університет театрального мистецтва і Nevskiy 46d
ЧленствоАнсамбль пісні і танцю НКВСd
ПартіяВКП(б)[5]
Брати, сестриМосквін Іван Михайлович[5]
ДітиIvan Tarkhanovd
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР заслужений діяч мистецтв РРФСР Сталінська премія
IMDbID 0850348

Брат актора І. М. Москвіна. Працював у театрі М. Синельникова (Київ—Харків, 19141919), з 1922 р. — у МХАТі.

Видатний театральний діяч, один із провідних майстрів МХАТу.

З 1935 року викладав, з 1942 по 1948 роки — художній керівник ГІТІСу ім. А. В. Луначарського (нині РАТІ), професор (з 1939).

З початку 20-х років знімався в кіно: «Гроза» (1934, Дикої), «Іудушка Головльов» (1934, Дерунов), «Петро I» (1937-39, фельдмаршал Шереметьєв) та ін., а також в українському фільмі режисерів Л. Бодика та А. Окунчикова «Справжній товариш» (1936, учитель Василь Васильович).

Нагороджений орденами і медалями.

Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 2).

Література

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.417;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.577;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.740.

Примітки

  • а б в Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедіяЧувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-X
  • а б в Czech National Authority Database
  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 15: Следавікі — ТрыоМінск: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2002. — С. 446. — 552 с. — ISBN 985-11-0251-2
  • а б в Театральная энциклопедия / под ред. С. С. МокульскийМосква: Большая российская энциклопедия, 1960. — Т. 5.
  • Посилання

    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв