С-3 (підводний човен СРСР)
| С-3 | ||
|---|---|---|
 | ||
| Схема підводного човна типу «Середня» | ||
| Верф | № 189, Ленінград | |
| Під прапором |  Військово-морський флот СРСР | |
| Порт приписки | Таллінн | |
| Закладений | 25 квітня 1935 | |
| Спуск на воду | 30 квітня 1936 | |
| Введений до складу флоту | 13 липня 1938 | |
| Виведений зі складу флоту | 27 липня 1941 | |
| На службі | 1938-1941 | |
| Загибель | 24 червня 1941 року загинув унаслідок атаки німецьких торпедних катерів S-60 і S-35 | |
| Сучасний статус | затонув | |
| Бойовий досвід | «Зимова війна» Німецько-радянська війна * Кампанія на Балтійському морі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Середній торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 19,5 вузлів (36,1 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 9,6 вузли (17,77 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 80 м | |
| Гранична глибина занурення | 100 м | |
| Автономність плавання | 30 діб | |
| Екіпаж | 45 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 77,7 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,4 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,06 м | |
| Водотоннажність надводна | 866,1 т | |
| Силова установка | ||
| дизель-електрична; 2 × дизельні двигуни 1Д 2 × електромотори ПГ-72/35 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | дизельні двигуни — 2 × 2 000 к. с. електромотори — 2 × 550 к.с. | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 100-мм/51 гармата Б-24 (200 снарядів) 1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К (500 снарядів) | |
| Торпедно- мінне озброєння | 6 ТА калібру 533-мм (12 торпед) | |
С-2 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та німецько-радянської війн. Закладений 25 квітня 1935 року на верфі заводу № 189 у Ленінграді під заводським номером 268. 30 квітня 1936 року спущений на воду. 13 липня 1938 року включений до складу Балтійського флоту[1].
Історія служби
ред. кодДо початку Радянсько-фінської війни С-3 входив до складу 13-го дивізіону 1-ї бригади ПЧ Балтійського флоту з базуванням у Таллінні. З початком радянської агресії проти Фінляндії 30 листопада вийшов у бойовий похід і зайняв позиції у протоці Кальмарзунд поблизу шведського міста Кальмар. Ніякої активності не демонстрував. 8 грудня повернувся на базу.
13 грудня 1939 року С-3 вийшов у другій бойовий похід у район на південний захід від Аландських островів. 17 грудня поза оголошеної зони блокади пострілами з 100-мм гармати Б-24 (на другому пострілі гармата вийшла з ладу) екіпажем субмарини був зупинений німецький транспорт «Гільгаузен», який після догляду відпустили. Через кілька годин підводний човен невдало спробував зупинити транспорт «Пінна». З появою на горизонті бойового корабля човен занурився та покинув місце інциденту. 22 грудня 1939 року С-3 повернувся на базу.
У період з 9 по 22 червня 1940 року С-3 блокував Ризький порт у період насильницького приєднання Латвії до СРСР.
На початок операції «Барбаросса», 22 червня 1941 року, С-3 перебував у капремонті на заводі «Тосмаре» в Лібаві. 23 червня німці були вже на підступах до міста, але так як підводний човен міг йти самостійно, (але тільки в надводному положенні, командир, відмовившись підірвати корабель і, взявши на борт частину членів екіпажу підводного човна С-1 і робочих заводу «Тосмаре» (всього на борту човна було близько 100 осіб), вийшов з Лібави. О 2:32 24 червня в районі маяка Ужава його виявили та атакували німецькі торпедні катери S-60 і S-35 зі складу 3-ї флотилії торпедних катерів. У сутичці, що зав'язалася, човен був затоплений німецькими катерами. З води німці підібрали від 9 до 20 осіб.
Див. також
ред. кодПримітки
ред. код- Виноски
- Джерела
Джерела
ред. код- «С-3» подводная лодка IX серии [Архівовано 26 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ПЛ Н-3, С-3 тип «С» IX серии [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
ред. код- S-3. на uboat.net. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 15 серпня 2021. (англ.)
- Подводные лодки типа С («Средняя») IX-бис серии[недоступне посилання](рос.)
- Подводная лодка «С» IX серии [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література
ред. код- Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Эски» в бою. Подводные лодки Маринеско, Щедрина, Лисина. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-699-25627-3(рос.)
- С. А. Балакин, М. Э. Морозов Подводные лодки типа «С». — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 / 2000). — 5000 экз.(рос.)
- Кемнаде Ф. Асы «шнелльботов». Торпедные катера Гитлера в бою / Пер. с нем. Н. Власов. — М.: Яуза-пресс, 2012. — С. 79-80. — 352 с. — (Вторая мировая война. Жизнь и смерть на восточном фронте). — 2500 экз. — ISBN 978-5-9955-0421-4.
