Сінецька Уляна Янівна

Народилася 29 березня 1996 року в Югорську. В юному віці з родиною переїхала до Єкатеринбурга. З п'яти років займалася вокалом. У 2014 році, після закінчення школи, поступила в Російську академію освіти, обравши професію психолога. Деякий час проживала в Краснодарі.

У 2006 році стала фіналісткою музичного конкурсу «Дитяче Євробачення»^[1].

У 2008 році стала володаркою титулу «Маленька віце-міс світу», а також здобула премію за досягнення в галузі естрадного мистецтва — «Золотий циліндр».

У 2012 році взяла участь в III Міжнародному конкурсі популярної пісні, що проходив у Празі, де обійняла 1-е місце.

У 2013 році виступила на сцені Кремлівського палацу, на ювілейному вечорі Олександра Новикова, керівника Уральського державного театру естради, солісткою якого на той момент була.

У 2014 році взяла участь в музичному шоу «Голос». Наставником був Олександр Градський.^[2].

У вересні 2017 року став учасницею Нової Фабрики зірок під керівництвом Віктора Дробиша. За підсумками звітного концерту 21 жовтня 2017 року, мала була покинути проект, проте Філіп Кіркоров, запрошений як гість, наполіг на тому, щоб дівчину залишили.

З грудня 2017 року була солісткою жіночого поп-гурту CASH, дебютний виступ якої відбулося на випускному гала-концерті Нової Фабрики зірок.

З вересня 2018 стала солісткою групи ВІА Гра. Через Російське вторгнення в Україну гурт розпався.

З 2018 року зустрічалася с українським співаком Alekseev^[3].

• «Деньги» (2017)
• «Вдох, пульс, ритм» (2018)

• «Я полюбила монстра» (2018)
• «ЛюбоЛь» (2019)
• «1+1» (2019)
• «Рикошет» (2020)
• «Антигейша» (2021)
• «Родниковая вода» (2021)
• «Манекен» (2021)

• «Лети» (2017)
• «Ула, Ула-ла» (2017)

•  Сінецька Уляна Янівна  у соцмережі «Instagram»

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сінецька Уляна Янівна