Сімоне Дель Неро

італійський футболіст

Сімоне Дель Неро (італ. Simone Del Nero, нар. 4 серпня 1981, Каррара) — італійський футболіст, фланговий півзахисник та нападник клубу «Каррарезе».

Ф
Сімоне Дель Неро
Особисті дані
Народження4 серпня 1981(1981-08-04) (42 роки)
 Каррара, Італія
Зріст183 см
Вага77 кг
Громадянство Італія
Позиціяфланговий півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клубІталія «Каррарезе»
Номер11
Юнацькі клуби
Італія «Емполі»
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1998–2000 Італія «Емполі» 4 (0)
2000–2007 Італія «Брешія» 105 (7)
2001–2002   Шотландія «Лівінгстон» 1 (0)
2003   Італія «Палермо» 0 (0)
2007–2012 Італія «Лаціо» 22 (0)
2012   Італія «Чезена» 11 (2)
2013 Малайзія «Джохор Дарул Тазім» 8 (1)
2014–2016 Італія «Массезе» 46 (16)
2016– Італія «Каррарезе» 0 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
2000 Італія Італія U-18 0 (0)
2004 Італія Італія U-21 13 (0)
2004 Італія Італія (ол.) 6 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
Knight of the Order of Merit of the Italian Republic

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 травня 2016.

Виступав, зокрема, за «Брешію» та «Лаціо», а також олімпійську збірну Італії, у складі якої ставав бронзовим призером.

Клубна кар'єра

Народився 4 серпня 1981 року в місті Каррара. Вихованець футбольної школи клубу «Емполі». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1998 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь лише у 4 матчах чемпіонату.

Влітку 2000 року перейшов в «Брешію». Спочатку футболіст грав за молодіжний склад «Брешії», виступаючи під проводом Лучано Де Паоли, лише рідко залучаючись до матчів першої команди. Після цього, Дель Неро на правах оренди перейшов у шотландський «Лівінгстон», але в ньому він не зміг завоювати місце в складі, зігравши за сезон лише в одному матчі чемпіонату. Після повернення в «Брешію» знову на поле виходив дуже рідко, через що на початку 2003 року був відданий в оренду в «Палермо» з Серії Б, але на поле за них так жодного разу і не вийшов.

Влітку 2002 року Дель Неро знову повернувся в «Брешію», але тепер у новому сезоні він став гравцем основного складу клубу. За підсумками сезону 2004/05 «Брешія» вилетіла в Серію Б, але Дель Неро залишався в клубі, провівши у другому італійському дивізіоні два сезони.

Влітку 2007 року Дель Неро в статусі вільного агента перейшов в столичне «Лаціо», підписавши контракт на 5 років[1]. Перший сезон в «Лаціо» вийшов у Дель Неро невдалим: він отримав важку травму за якою розвинулася хвороба, плантарний фасциит, і йому була зроблена операція[2]. У наступному сезоні Дель Неро виграв у складі «б'янкоселесті» свій перший в кар'єрі трофей — Кубок Італії, у фіналі якого він вийшов на 80-й хвилині, замінивши Паскуале Фоджу. У серпні Дель Неро виграв Суперкубок Італії, проте до заявки на матч не потрапив.

У другій половині сезону 2011/12 Дель Неро на правах оренди виступав за клуб «Чезена»[3]. 25 березня 2012 року італієць забив гол у матчі Серії А проти «Парми», що допомогло його команді домогтися нічиєї 2:2. До цього Сімоне відрізнявся голом у вищому дивізіоні Італії лише 7 років тому, 15 травня 2005 року у грі з «Болоньєю». Влітку 2012 року по завершенні контракту покинув «Лаціо» і тривалий час був без клубу[4].

У листопаді 2012 року підписав контракт на два роки з малайським клубом «Джохор Дарул Тазім», за який став виступати з січня наступного року[5], зігравши один рік, після чого повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Массезе» з Серії D[6].

Влітку 2016 року став гравцем клубу третього італійського дивізіону «Каррарезе» з рідного міста[7].

Виступи за збірні

2004 року залучався до складу молодіжної збірної Італії, у складі якої став переможцем молодіжного чемпіонаті Європи. На молодіжному рівні зіграв у 13 офіційних матчах.

2004 року захищав кольори олімпійської збірної Італії на Олімпійських іграх 2004 року в Афінах, на якому команда здобула бронзові олімпійські нагороди.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокЄврокубкиІнші змаганняУсього
ЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів
1998–99 «Емполі»A10------10
1999–00B (ІІ)30КІ20----50
Усього за «Емполі»4020--60
2000–01 «Брешія»A30КІ40Інт10--80
2001–02 «Лівінгстон»ПЛ10------10
2002–03 «Брешія»A30КІ20----50
2002–03 «Палермо»B (ІІ)00------00
2003–04 «Брешія»A211КІ20----231
2004–05A211КІ21----232
2005–06B (ІІ)344КІ41----385
2006–07B (ІІ)231КІ51----282
Усього за «Брешію»10571931012510
2007–08 «Лаціо»A50КІ00ЛЧ60--110
2008–09A60КІ10----70
2009–10A70КІ20ЛЄ00СІ0090
2010–11A20КІ21----41
2011–12A20КІ20ЛЄ00--40
Усього за «Лаціо»220716000351
2011–12] «Чезена»A112КІ------112
2013 «Джохор Дарул Тазім»СЛ81------81
2013–14 «Массезе»D (V)145------145
2014–15D (IV)2511------2511
2015–16D (IV)7+10+1------81
Усього за «Массезе»46+116+10000004717
Усього за кар'єру197+126284700023331

Титули і досягнення

«Лаціо»: 2008–09
«Лаціо»: 2009
Італія U-21: 2004

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв