Сільвіо Марсоліні

Сільвіо Марсоліні (ісп. Silvio Marzolini, нар. 4 жовтня 1940, Буенос-Айрес17 липня 2020) — аргентинський футболіст, що грав на позиції лівого захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Сільвіо Марсоліні
Сільвіо Марсоліні
Сільвіо Марсоліні
Особисті дані
Народження4 жовтня 1940(1940-10-04)
 Буенос-Айрес, Аргентина
Смерть17 липня 2020(2020-07-17)[1][2] (79 років)
 Буенос-Айрес, Аргентина[2]
Зріст185 см
Вага80 кг
Громадянство Аргентина
Позиціялівий захисник
Юнацькі клуби
Аргентина «Феррокаріль Оесте»
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1959 Аргентина «Феррокаріль Оесте» 23 (0)
1960–1972 Аргентина «Бока Хуніорс» 365 (9)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
1960–1969 Аргентина Аргентина 28 (1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1975–1976 Аргентина «Олл Бойз»
1981 Аргентина «Бока Хуніорс»
1988–1989 Аргентина «Бока Хуніорс»(юнаки)
1995 Аргентина «Бока Хуніорс»
1998–2008 Аргентина «Банфілд»(юнаки)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Бока Хуніорс», а також національну збірну Аргентини. Він широко розглядається як найкращий аргентинський лівий захисник всіх часів[3][4], граючи на цій позиції в аргентинській збірній на чемпіонаті 1966 року, він був обраний найкращим лівим захисником турніру[5].

Клубна кар'єра

Народився 4 жовтня 1940 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Феррокаріль Оесте». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1959 року в основній команді того ж клубу, в якій того року взяв участь у 23 матчах чемпіонату.

Сільвіо Марсоліні у складі «Боки». 1962 рік.

1960 року перейшов до клубу «Бока Хуніорс», за який відіграв тринадцять сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Бока Хуніорс», був основним гравцем захисту команди і виграв з командою п'ять титулів чемпіона Аргентини. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Бока Хуніорс» у 1972 році.

Виступи за збірну

1960 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, чемпіонату світу 1966 року в Англії та розіграшу Кубка Америки 1967 року в Уругваї, де разом з командою здобув «срібло».

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 28 матчів, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1975 року, очоливши тренерський штаб клубу «Олл Бойз».

В подальшому у 1981 та 1995 роках тренував клуб «Бока Хуніорс», вигравши в першому випадку чемпіонат Аргентини.

Останнім місцем тренерської роботи Марсоліні став клуб «Банфілд», в якому Сільвіо Марсоліні був одним з тренерів до 2008 року, розкривши для великого футболу таких гравців як Даріо Цвітаніч, Хесус Датоло, Габріель Палетта, Маріано Барбоса та ін.

Титули і досягнення

Як гравця

«Бока Хуніорс»: Прімера 1962, Прімера 1964, Прімера 1965, Насьйональ 1969, Насьйональ 1970
«Бока Хуніорс»: 1969

Як тренера

«Бока Хуніорс»: Метрополітано 1981

Примітки

  • а б в https://www.lequipe.fr/Football/Actualites/Mort-de-silvio-marzolini-ancien-international-argentin-et-entraineur-de-maradona/1153433
  • "Recorrida por los 90 años de El Gráfico", El Gráfico, 30 May 2009
  • "Silvio Marzolini rompió el molde" [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.], El Gráfico, 30 Nov 2012
  • "Marzolini todavía tiene la espina clavada por Rattin" [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Clarín, 29 May 2014
  • Посилання

    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв