Стратин

Згадується 8 листопада 1445 року в книгах галицького суду^[1].

Перша писемна згадка про село датується 1464 р.:
шляхтич Васько Балабан зі Стратина згаданий 4 червня 1464 у записках Актів галицьких.^[2]

На межі XVI—XVII століть тут розташовувалась знаменита Стрятинська друкарня, котра діяла під керівництвом Федора Балабана — небожа львівського єпископа Гедеона. У 1610—1640 рр. Олександром Балабаном тут збудовано фортецю, ринкову площу, ратушу, культові споруди.^[3]

Дідичем Стратина був зокрема, Ґабріель Сільніцький. На його прохання 13 жовтня^[4] 1671 р. поселення отримало від короля право на ярмарок і торги,^[5] також магдебурзьке право, стало містом. У XIX - поч. ХХ ст. власниками Стратина була родина графів Красицьких.

До 1914 р. у місті існувала Стратинська ратуша — будівля, в приміщеннях якої засідав орган місцевого самоврядування. З часом через віддаленість від великих міст і головних доріг Стратин занепадає. У 1921 р. в ньому проживало 373 особи.

У 1870-х рр. львівський краєзнавець Антоній Шнайдер склав для містечка Стратина проєкт герба з зображенням родового знаку колишніх власників міста — Балабанів: на червоному тлі три срібні геральдичні бруски («вруби»). Проєкт не було затверджено офіційно, і в діловодстві Стратина до 1918 р. перебували «написові» (без геральдичних зображень) печатки.

1 жовтня 1932 р. було ліквідовано сільські гміни Стратин-місто і Стратин-село Рогатинського повіту Станіславського воєводства, а з їх території утворена сільська гміна Стратин того ж повіту і воєводства.^[6]

Попри втрату статусу міста, Стратин чітко поділявся на місто і село. У 1939 році в «місті» проживало 460 мешканців (310 українців і 150 євреїв), у «селі» проживало 1820 мешканців (1710 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів і 20 євреїв)^[7].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.^[8]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району^[9].

• український греко-католицький священик, письменник та громадсько-освітній діяч Андрій Мельник
• піаністка і педагогиня Ростислава Білинська

• Гедеон Балабан — власник маєтку у містечку, засновник Стрятинської друкарні.
• Памво Беринда — діяч української та білоруської культури, православний монах
• Федір (Теодор) Балабан — власник двору в містечку^[10]

• Стрятинська друкарня
• Стратинський замок^[pl]

• Stratyn, al. Nowostratyn, mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 393. (пол.) — S. 393—394. (пол.)

• Стратин // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1849. — 1000 екз.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.