Стефано Фйоре

Вихованець футбольної школи клубу «Козенца». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1992 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь лише у 10 матчах чемпіонату.

1994 року приєднався до складу команди Серії A «Парма». Провівши за цю команду лише 8 матчів, був віданий в оренду, спочатку до «Падови», а згодом до «К'єво». Повернувся до пармського клубу у 1997, в сезоні 1998–99 здобув разом з цією командою перемоги у розіграшах Кубка Італії та Кубка УЄФА. Протягом 1999—2001 років захищав кольори «Удінезе».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого приєднався 2001 року. Відіграв за «біло-блакитних» наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лаціо», був основним гравцем команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул володаря Кубка Італії.

2004 року переїхав до Іспанії, уклавши контракт з клубом Прімери «Валенсія». Провів у валенсійській команді лише один сезон 2004–05, після чого повернувся на батьківщину, де як орендований гравець виступав за «Фіорентину», «Торіно» та «Ліворно».

З 2007 року — гравець команди Серії B «Мантова», а ще за рік повертається до рідного міста, де завершує кар'єру виступами за команду клубу «Козенца». Після завершення ігрової кар'єри у 2011 році залишився працювати у цьому клубі на посаді спортивного директора.

Протягом 1995–1997 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 11 офіційних матчах, забив 1 гол.

2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 38 матчів, забивши 2 голи. У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, де разом з командою здобув «срібло», а також чемпіонату Європи 2004 року у Португалії.