Степанков Костянтин Петрович

радянський та український актор

Костянти́н Петро́вич Степанко́в (справжнє прізвище — Волощук (3 червня 1928, с. Печеськи, Хмельницька область, УРСР — 22 липня 2004, с. Жереб'ятин, Київська область, Україна) — український та радянський актор кіно та театру. Народний артист СРСР (1977). Народний артист Української РСР (1974), лауреат державної премії України імені Олександра Довженка (2003) та премії імені Леоніда Бикова (1998). Син православного священника, загиблого у таборах ГУЛАГ СРСР; брат воїна УПА. Чоловік української акторки Ади Роговцевої.

Степанков Костянтин Петрович
Кадр із фільму Анничка
Кадр із фільму Анничка
Кадр із фільму Анничка
Ім'я при народженніВолощук Костянтин Петрович
Народився3 червня 1928(1928-06-03)
Печеськи, Хмельницький район, Кам'янець-Подільська область, СРСР
Помер22 липня 2004(2004-07-22) (76 років)
Жереб'ятин, Бориспільський район, Київська область, Україна
  • рак підшлункової залози
  • Національністьукраїнець
    ГромадянствоУкраїна Україна
    Діяльністьактор
    Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
    ЗакладКНУКіМ, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Кіностудія ім. О. Довженка
    Роки діяльності19561999
    ДружинаАда Роговцева
    ДітиКостянтин (19622012)
    Катерина (1972)
    IMDbnm0010689
    Нагороди та премії

    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Біографія

    Народився у селі Печеськи Хмельницької області. Батько актора, Петро Петрович Волощук, був священником. Його арештували 1939 року й відтоді його ніхто не бачив. Можливо, батько постраждав за близьке знайомство з ад'ютантом Симона Петлюри Олександром Даценком. Прізвище Степанков утворене від дошлюбного прізвища матері Степанко.

    Два брати Костянтина Петровича загинули. Молодший Георгій закатований голодом 1933-го року, а старший Ігор загинув під час Другої Світової війни в лавах УПА.

    По війні мати Степанкова, Євгенія Василівна, боячись лишатися після відходу німців на батьківщині з двома дітьми, Костянтином та його молодшою сестрою Лідою, вирішила виїхати до Узбекистану. Проте Костянтин їхати відмовився.

    По закінченню школи Степанков вступає до Уманського сільгоспінституту на плодово-овочевий факультет, склавши екстерном іспити за перші два курси. Як згадував сам Костянтин Петрович, весь час, роками, він змушений був недоїдати, тож «дуже хотів швидше стати плодоовочеводом, щоб поближче до їжі — до хліба, картоплі, буряку, меду.»

    В інституті Степанков, як член комітету комсомолу, вів «культмасовий сектор», де в його обов'язки входило запрошення відомих людей, котрі перебували в Умані, на зустрічі зі студентами та викладачами. Під час однієї з таких зустрічей на талановитого юнака звернув увагу і запропонував вступити до театрального інституту Амвросій Бучма, на той час актор та режисер Київського театру ім. Івана Франка, професор Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Степанков зголосився на пропозицію Бучми і вступив до театрального інституту де й вчився на курсі Амвросія Максиміліановича на кіновідділі.

    1953 — Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

    Від 1955 року грав у театрі ім. Івана Франка.

    Від 1968 — актор Київської кіностудії імені Довженка.

    Від 1953 року, протягом 31 року, — педагог і керівник майстерні Київського інституту ім. І. Карпенка-Карого.

    Від 1998 року — викладач кафедри телебачення в Київському університеті культури і мистецтв.

    Помер 22 липня 2004 року у віці 76 років у селі Жереб'ятин Бориспільського району Київської області від раку підшлункової залози. Похований на місцевому кладовищі.

    Фільмографія

    РікНазваРольКраїнаПримітки
    1956Павло КорчагінАкім
    1962Мовчать тільки статуї
    1965Перевірено — мін немає
    1968РозвідникиМиклош
    1968На Київському напрямкуКирпонос Михайло Петрович, генерал-полковник, командувач Південно-Західним фронтом
    1968Камінний хрест
    1968АнничкаҐазда Кметь, пан, заможний гуцул
    1969Дума про Британку
    1969Важкий колос
    1970Білий птах з чорною ознакоюЗозуля
    1970КомісариФедір ЛукачьовУРСР
    1970Родина Коцюбинських
    1971Випадкова адресаЧіряєв, тренер
    1971Іду до тебе…
    1971Поїзд до далекого серпня
    1971Захар БеркутТугар Вовк
    1972Увімкніть північне сяйво
    1972Нічний мотоциклістРезник Микола Семенович, слідчий
    1973Дід лівого крайнього
    1973Коли людина посміхнуласьголовний лікар
    1973Будні карного розшуку
    1973Дума про Ковпака
    1974Друге дихання
    1974МаринаОпанас
    1977Весь світ в очах твоїх…
    1977Право на любовУРСР
    1977Ненависть
    1977Свідоцтво про бідність
    1977Повість про абхазького хлопця
    1978Блакитні блискавки
    1978Море
    1978Женці
    1979«Київські зустрічі („Зупинись, мить …“)»
    1979Забудьте слово "смерть"УРСР
    1979Скляне щастя
    1979Вавилон XXбагач Бубела
    1979Я чекатиму...Олексій Воронов
    1980Платон мені друг
    1980Овід
    1980Дударики
    1981Під свист куль
    1981Високий перевал
    1981Ярослав МудрийМстислав Володимирович, князь Чернігівський, брат Ярослава
    1983Климко
    1983«Провал операції „Велика Ведмедиця“»
    1983Легенда про княгиню Ольгувоєвода Свенельд
    1984Наказано взяти живимкомендант сектору
    1984Що у Сенька було
    1985Спокуса Дон Жуана
    1985Пароль знали двоєгенерал Олександр Павлович Кутепов, голова Російського загальновійськового союзу
    1985Мама, рідна, любима...
    1986І в звуках пам'ять відгукнеться…
    1986Кармелюк
    1989Камінна душаСтарий опришокУРСР
    1989Небилиці про Івана
    1989Етюди про Врубеля
    1989Гори димлять
    1991Чудо в краю забуттяІван СкибаУРСР
    1991Карпатське золотоСвященник
    1991Гріх (ТБ)УРСР
    1991Капітан Крокускапітан Крокус
    1992Чотири листи фанерибатько МазепиУкраїна
    1992Обітниця
    1992Вишневі ночі
    1993Гетьманські клейнодиВласУкраїна
    1993ПасткаУкраїна5 серій
    1994Притча
    1995Об'єкт ''Джей''
    1996Острів любові
    1996Judenkreis, або Вічне колесоковаль
    1998Два місяці, три сонця
    1999Пристрастьеконом
    1999Як коваль щастя шукав

    Звання та нагороди

    Джерело інформації

    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв