Старобешівська ТЕС
Старобешівська ДРЕС (за рад. часів ім. В. І. Леніна), теплова електростанція, розташована на Донбасі поблизу смт Старобешевого і Нового Світу.
 | ||||
| 47°47′56″ пн. ш. 38°00′16″ сх. д. / 47.799118000028° пн. ш. 38.00470500002777641° сх. д. 38°00′16″ сх. д. / 47.799118000028° пн. ш. 38.00470500002777641° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Донецька область | |||
| Вид палива | вугілля | |||
| Енергоблоки | 3×100 МВт (№1-3) 1×215 МВт (№4) 1×200 МВт (№6) 8×195 МВт (№5, 7-13) | |||
| Встановлена електрична потужність | 2010 МВт | |||
| Сайт | de.com.ua/starobeshevskaya_TES | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  Старобешівська ТЕС | ||||
 | ||||
 Старобешівська ТЕС у Вікісховищі | ||||
Будівництво розпочато 1954, першу турбіну пущено 1958. Потужність ДРЕС у 1970 р. становила 2—3 млн кВт; за 1958 — 71 вироблено понад 121 млрд кВт·год електроенергії. Основним паливом є антрацитовий штиб і природний газ, розпалювальним — мазут.
Встановлена потужність 2300 МВт (3 турбіни по 100 МВт і 10 по 200 МВт). Технічне водопостачання комбіноване — з водосховищем і градирнями. Електроенергія передається по високовольтних лініях електропередачі напругою 110 і 220 кіловольт.
25 липня 2011 році на Старобешівській ТЕС блок № 6 після проведення капітального ремонту, враховуючи зміни технічних характеристик обладнання енергоблоку після проведення спеціальних випробувань енергоустаткування, перемарковано зі 175 на 200 МВт[1].
З моменту відключення у 2017 році окупованих територій від енергопостачання, Старобешівська та Зуївська ТЕС почали використовуватись несанкціоновано. Компанія Донбасенерго втратила контроль над станцією. Починаючи з 2018 року працює на половину потужності внаслідок відсутності промислового запиту на електроенергію, а завдяки знімкам встановлено зникнення майна зі складу та демонтаж резервуару для мазуту[2].
Екологія
Станом на 22 лютого 2011 р. Старобешівська ТЕС входила до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні[3].
Примітки
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
_-_The_Noun_Project.svg){kind=small} | Це незавершена стаття про електростанцію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |