Старенький Юрій Юрійович

Юрій Старенький народився у Нововолинську в родині кадрових військових. Батько, Юрій Михайлович, пройшов Афганістан та очолював Очаківський райвійськкомат, дід та прадід по батьковій лінії також воювали. Після закінчення школи хлопець навчався у електромеханічному технікумі, а згодом вступив до Харківської академії внутрішніх військ, яку закінчив з відзнакою, відслуживши строкову службу та службу за контрактом.

У 2014 році у складі військової частини спецпризначення 3027 «Барс» потрапив до зони проведення АТО на сході України. Надавав допомогу ЗСУ з охорони Луганського аеродрому, брав участь у боях за Комсомольське та Тельманове. Отримав поранення, намагаючись врятувати бійця свого підрозділу. Куля роздробила гомілку Юрія Старенького, однак йому вдалося вийти з бою живим. Згодом йому було зроблено операцію у Маріуполі та ще 6 хірургічних втручань у Дніпрі, де він лікувався протягом року, втім повністю відновитися Старенький так і не зміг.

Після реабілітації перейшов на службу до служби люстрації управління кадрової роботи Головного управління Національної гвардії України.

• Орден «За мужність» III ст. (1 грудня 2016) — За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку^[1]

• Юрій Старенький: «Є таке поняття, як «військовий обов’язок»...». «Очаків». Процитовано 23 червня 2018.