Стабілізатор (значення)

Стабіліза́тор (від лат. stabilis — «незмінний, стійкий») — термін, що має такі значення:

Математика

Стабілізатор — прилад, пристрій для надання чомусь стійкості, сталого розташування, стану, для стабілізації якогось процесу, автоматичного підтримання заданого значення регульованої величини. Бувають зі зворотним зв'язком і без зворотного зв'язку. Див. також Регулятор. Розрізняють, наприклад:
Стабілізатор літального апарата — горизонтальна частина хвостового оперення літака, ракети та інших літальних апаратів, що забезпечує їхню поздовжню стійкість у польоті.
- Керований стабілізатор
Стабілізатор — пристрій для забезпечення політної рівноваги деяких боєприпасів (бомб, ракет, снарядів).
Стабілізатор — площина ззовні підводної частини борту судна для зменшення бортової хитавиці.

Стабілізатор (у хімії) — хімічна речовина, що підвищує стійкість матеріалів (пластмаси, гуми тощо) до впливу факторів навколишнього середовища (антиоксиданти, інгібітори). Див. також Старіння матеріалів.
Стабілізатор дисперсних систем — речовина, що знижує схильність дисперсної фази до коагуляції, уповільнює седиментацію. Стабілізаторами, напр., емульсій служать емульгатори.
Стабілізатори у вибуховій справі — речовини, що додаються до складу вибухових речовин для збереження їх хімічної стійкості.