Смолигів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
село Смолигів
ГербПрапор
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьВолинська область
РайонЛуцький район
ГромадаСмолигівська сільська громада
Основні дані
Засноване1570
Населення496
Площа1,418 км²
Густота населення349,79 осіб/км²
Поштовий індекс45614
Телефонний код+380 332
Географічні дані
Географічні координати50°46′14″ пн. ш. 24°57′16″ сх. д. / 50.77056° пн. ш. 24.95444° сх. д. / 50.77056; 24.95444 24°57′16″ сх. д. / 50.77056° пн. ш. 24.95444° сх. д. / 50.77056; 24.95444
Середня висота
над рівнем моря
223 м[1]
ВодоймиСерна
Місцева влада
Адреса ради45614, Волинська обл., Луцький р-н, с. Смолигів, вул. Миру, 4
Карта
Смолигів. Карта розташування: Україна
Смолигів
Смолигів
Смолигів. Карта розташування: Волинська область
Смолигів
Смолигів
Мапа
Мапа

CMNS: Смолигів у Вікісховищі

Смоли́гів — село в Україні, центр Смолигівської сільської територіальної громади Луцького району Волинської області. Населення становить 496 осіб.

Історія

ред. код

Село входило до Володимирського повіту Волинського воєводства, Володимир-Волинського повіту Волинської губернії, Горохівського повіту Волинського воєводства.

З 15 грудня 1926 року село Смолигів вилучене з гміни Киселин Горохівського повіту і включене до гміни Торчин Луцького повіту[2].

Населення

ред. код

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 509 осіб, з яких 224 чоловіки та 285 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 495 осіб[4].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

МоваВідсоток
українська99,60 %
російська0,40 %

Пам'ятки археології

ред. код

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • На східній околиці села, на правому березі Серни — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і лежницької групи ранньозалізного часу. Знайдено бронзову сокиру та тягарці для ткацького верстату. Відкрите розвідкою М. М. Кучинка, Д. Н. Козака і М. Матіюка у 1975 році.
  • За 1 км на північний схід від села, на схід від колишнього хутора Прогонів — поселення празько-корчацької культури VI—VII ст. слов'янського часу. Воно знаходиться на острівку овальної форми розміром 80×100 м серед заплави правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив Серни) висотою до 3 м над рівнем заплави. Пам'ятку зафіксовано за 150 м на північ від шосейної дороги сполученням Луцьк-Володимир-Волинський.
  • За 0,5 км на схід від села та за 0,3 км на південний захід від шосейного мосту — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Воно розміщене на схилі першої надзаплавної тераси правого берега безіменного струмка висотою 2-3 м над рівнем заплави на відстані 0,3 км на північ від соснового лісу.
  • На північній околиці, поруч із заводом «Нестле» та частково на його території — багатошарове поселення фракійського гальштату, давньоруського періоду та пізнього середньовіччя. Під час обстеження Волинської ОАСУ 2007 року виявлено фрагменти посуду епохи раннього заліза. Поселення частково знищене під час будівництва заводу у 2008—2009 роках.

Пам'ятки архітектури

ред. код
Свято-Миколаївська церква, 1743
  • Свято-Миколаївська церква, побудована у 1743 році як греко-католицький храм. Дата вирізана над входом. Пам'ятка належить до архаїчного типу дерев'яних волинських церков. Характерний тризрубний план церкви відрізняється несиметричністю — апсида значно довша від бабинця (однакові за висотою). Останній не має вікон — древня особливість дерев'яної церкви, що рідко зустрічається у теперішній час. Високий центральний зруб перекритий стелею, увінчаний псевдо восьмигранником з низьким шатровим дахом (XIX—XX ст.). Зруби складені з брусів, поставлені на кам'яний фундамент.

Не зважаючи на те, що церква є пам'ятником архітектури національного значення, тут були проведені самовільні ремонтні роботи та добудована на даху баня у нехарактерних для храму стилі, формі та колористиці.

Дзвіниця Свято-Миколаївської церкви, XVIII ст.
  • Дзвіниця Свято-Миколаївської церкви (XVIII ст.) квадратна у плані, двоярусна (четверик на четверику). Нижній ярус — рублений (XVIII ст.), верхній — каркасної конструкції (XX ст.).

Новітня історія

ред. код

3 серпня 2015 року в Смолигові відбулося урочисте відкриття дошкільного навчального закладу «Казка».

Примітки

ред. код

Література

ред. код
  • Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 252—253.

Посилання

ред. код


Навігаційне меню