Сльота Петро Дорофійович

український радянський живописець

Петро́ Дорофі́йович Сльота́ (16 жовтня 1911, Панютине — 25 червня 1974, Київ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України. Чоловік художниці Галини Зорі, батько художниць Ольги та Оксани Сльот.

Сльота Петро Дорофійович
Народження3 (16) жовтня 1911
Панютине
Смерть25 червня 1974(1974-06-25) (62 роки)
 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
Жанржанрове малярство і пейзаж
НавчанняКиївський державний художній інститут (1940)
Діяльністьхудожник, педагог
ВчительКричевський Федір Григорович
Відомі учніБалкінд Лев Володимирович, Мохор Юрій Павлович, Рижих Віктор Іванович, Сингаївський Володимир Іванович, Тишунін Василь Іванович, Отченашко Георгій Федорович і Коровай Олександр Миколайович
ПрацівникНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
ЧленНаціональна спілка художників України
У шлюбі зЗоря Галина Денисівна
ДітиСлєта Оксана Петрівна
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
медаль «За трудову доблесть» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений художник УРСР

Біографія

Народився 3 [16] жовтня 1911(19111016) року у селі Панютиному (нині селище міського типу у Лозівському районі Харківської області, Україна). Протягом 1932—1934 років навчався у Харківському художньому інституті; у 1934—1940 роках — у Київському художньому інституті, де був учнем Федора Кричевського.

Брав участь у німецько-радянській війні. У військовому званні червоноармійця служив художником в окружній газеті «Патриот Родины» Білоруського військового округу[1].

У повоєнні роки викладав у Київському художньому інституті. Серед учнів: Лев Балкінд, Валентина Куцевич, Юрій Мохор, Георгій Отченашко, Віктор Рижих, Володимир Сингаївський, Василь Тишінін. Мешкав у Києві на вулиці Червоноармійській, № 12, квартира № 2. Помер у Києві 25 червня 1974 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису, створював тематичні картини, пейзажі. Серед робіт:

Шевченківській тематиці присвятив твори
  • «Музей Тараса Шевченка у Каневі» (1939; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Загальний вид Державного заповідника „Могила ТарасаШевченка“» (1949, Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Тарасова гора в Каневі» (два варіанти: 1949, Національний музей Тараса Шевченка; 1960, Київський інтернат № 2);
  • «Будинок Козачковського у Переяславі-Хмельницькому, де жив Шевченко» (1953; Переяслав-Хмельницький історичний музей);
  • «У цьому будинку Шевченко був козачком (1828—1829)» (1963);
  • «Київ. Парк імені Тараса Шевченка» (1963—1964; Донецький обласний художній музей).

Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1947 року.

У мистецтві

У 1976 році скульптурний портрет художника виконав український радянський скульптор Олексій Олійник[2].

Відзнаки

Примітки

Література

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв