Скрипниченко Георгій Сергійович
Георгій Сергійович Скрипниченко (12 листопада 1940, Миколаїв, Українська РСР — 12 серпня 2015, Мінськ, Білорусь) — білоруський художник.
| Скрипниченко Георгій Сергійович | |
|---|---|
| біл. Георгій Сяргеевіч Скрыпнічэ́нка | |
 | |
| Народився | 12 листопада 1940 Миколаїв, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 12 серпня 2015 (74 роки) Мінськ, Білорусь |
| Поховання | Північний цвинтар[d] |
| Країна |  Білорусь |
| Діяльність | художник, унаочнювач |
| Галузь | образотворче мистецтво[1] і графіка[1] |
| Alma mater | Мінське художнє училищеd (1966) |
| Вчителі | Aĺhierd Mališeŭskid і Lieanid Ščamialioŭd |
| Напрямок | сюрреалізм |
| Жанр | портрет |
Біографія
Народився в сім'ї самобутнього художника. Після німецько-радянської війни родина переїхала в Слуцьк.
Відвідував ізостудію Володимира Садіна, з якої також вийшли відомі білоруські художники — брати Михайло та Володимир Басалига[2].
Після школи, 1961 року, вступив до Мінського художнього училища, яке закінчив у 1966 році. Бувши студентом, спробував себе в різних техніках і видах мистецтва — друкованій та книжковій графіці, акварелі, живописі. Під впливом російського символізму 1960-70 років, створив свої перші сюрреалістичні малярські роботи «Автопортрет з лимоном» та «Натюрморт з праскою», з якими 1965 року взяв участь у Всесоюзній виставці молодих художників в Художньому музеї. Твори викликали подив у представників офіційного мистецтва явним антагонізмом соцреалізму, за що Скрипниченка мало не виключили з навчального закладу. Ситуацію врятувало лише заступництво таких відомих білоруських педагогів, як Йосип Ейдельман, Ольгерд Малишевський і Леонід Щемельов.
З початку 1980-х років повністю присвятив себе живопису.
Примітки
 | Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |