Скотт Тремейн
Скотт Дункан Тремейн (нар. 1950)[5] — астрофізик канадського походження. Він є членом Лондонського королівського товариства[6], Королівського товариства Канади та Національної академії наук США[7]. Тремейна вважають одним із провідних світових астрофізиків[8][9] за його внесок у теорію Сонячної системи та галактичної динаміки[10]. Співавтор книги «Галактична динаміка» — найпопулярнішого підручника й довідника в цій галузі. Тремейнові приписують створення назви «пояс Койпера»[11]. На його честь названо астероїд 3806 Тремейн[12][13][14][15].
| Скотт Тремейн | |
|---|---|
| Народився | 25 травня 1950[1][2] (74 роки) Торонто, Канада[2] |
| Країна | .svg){kind=small} Канада США |
| Діяльність | астроном, астрофізик, викладач університету, фізик |
| Alma mater | Принстонський університет[3] Університет Макмастер |
| Галузь | астрофізика[4] |
| Заклад | Принстонський університет Массачусетський технологічний інститут Торонтський університет |
| Науковий керівник | Джеремія Острікер[3] і Russell Kulsrudd[3] |
| Аспіранти, докторанти | Eric B. Fordd[3] Paul A. Wiegertd[3] Martin D. Weinbergd |
| Членство | Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Королівське товариство Канади Американська академія мистецтв і наук |
| У шлюбі з | Marilyn Tremained |
| Нагороди | |
Кар'єра
Тремейн здобув ступінь бакалавра в Університеті Макмастера в 1971 році та ступінь доктора філософії в Принстонському університеті в 1975 році[16]. У 1996 році він здобув ступінь почесного доктора філософії в Університеті Макмастера[17]. З 1981 по 1985 рік він був асоційованим професором Массачусетського технологічного інституту[18]. У 1986 році він став першим директором Канадського інституту теоретичної астрофізики в Університеті Торонто і обіймав цю посаду до 1996 року[18]. У 1995 році він отримав відзнаку «Професор університету» в Університеті Торонто[19]. У 1997 році він залишив Канадський інститут теоретичної астрофізики і обійняв посаду професора в Принстонському університеті, і з 1998 по 2006 рік обіймав посаду голови кафедри астрофізичних наук[5].
У 2007 році Скотт Тремейн залишив Принстонський університет і став професором Інституту перспективних досліджень. На посаді завідувача кафедри його замінив Девід Спергель[20].
Скотт Тремейн був понад 20 років одружений з професоркою Мерилін Мантей Тремейн, експертом із взаємодії людини та комп'ютера, колишньою головою секції SIGCHI Асоціації обчислювальної техніки[21].
Наукові досягнення
У 1979 році Тремейн разом із Пітером Голдрайхом правильно передбачили, що тонке F-кільце Сатурна і тонкі кільця Урана створені супутниками-пастухами[22][23][24]. Супутники Сатурна Прометей і Пандора були вперше помічені в 1981 році[25], а в 1986 році супутники-пастухи були знайдені навколо кілець Урана[26].
Спільно з Джеймсом Бінні Тремейн написав книгу «Галактична динаміка», яка часто вважається стандартною довідкою в цій галузі[5][27][28][29][30] і понад десять тисяч разів цитується у наукових публікаціях[31][32].
Тремейн разом зі співробітниками з Торонтського університету показали, що короткоперіодичні комети походять із поясу Койпера[33][34].
У грудні 1995 року Майк Ірвін[en], Скотт Тремейн і Анна Житков досліджували два об'єкти з повільним рухом, які, імовірно, належать до поясу Койпера. Науковці продовжували дослідження Еджворта (1949) і Койпера (1951), які вказують на те, що протопланетні диски виходять за межі орбіти Нептуна і що матеріал диска за межами Нептуна не об'єднався в планети[35]. Цю групу планетезималей тепер називають поясом Койпера.
Нагороди та відзнаки
- «Член спадщини» Американського астрономічного товариства (2020)[36].
- Премія Фонду Томалла за роботу з гравітаційної динаміки (2013).
- Почесний доктор Університету Торонто «на знак визнання його наукового внеску в галузь астрофізики та його адміністративне керівництво на підтримку канадської та міжнародної науки» (2010)[37].
- Нагорода Фонду Олександра фон Гумбольдта (2005).
- Член Національної академії наук США (2002).
- Почесний доктор Університету Святої Марії (1999).
- Нагорода Дірка Брауера від Відділу динамічної астрономії Американського астрономічного товариства[38] «на знак визнання його багатьох видатних внесків у широке коло динамічних проблем як сонячної системи, так і галактичної динаміки»[30] (1998).
- Премія Денні Хейнемана з астрофізики за «різноманітне та глибоке застосування динаміки до планет, кілець, комет, галактик і Всесвіту» (1997)[26].
- Почесний доктор Університету Макмастера (1996).
- Член Лондонського королівського товариства (1994).
- Член Королівського товариства Канади.
- Меморіальна медаль Резерфорда з фізики від Академії мистецтв, гуманітарних наук і наук Канади за «видатний внесок у сферу[sic] астрофізика, зокрема його вражаючий успіх у передбаченні властивостей динаміки планетних кілець і позапланетних об'єктів, які ними керують» (1990)[39].
- Нагорода К. С. Білза від Канадського астрономічного товариства (1990)[40][41].
- Премія Хелен Б. Ворнер з астрономії від Американського астрономічного товариства на знак визнання «його багатьох видатних внесків у широке коло динамічних проблем як Сонячної системи, так і галактичної динаміки» (1983)[30][42].
Примітки
Посилання
- Наукові праці Скотта Тремейна з системи астрофізичних даних
- Домашня сторінка Скотта Тремейна в Інституті перспективних досліджень
- «Астрофізичні чудеса, частина I — Астрономія Сонячної системи — розмова зі Скоттом Тремейном», Ideas Roadshow, 2015
- «Астрофізичні дива, частина II — Галактична астрономія — Розмова зі Скоттом Тремейном», Ideas Roadshow, 2015