Сергєєв Володимир Володимирович (шахіст)

На міжнародній арені з'явився після розпаду Радянського Союзу, невдовзі почав досягати перших успіхів. 1993 року посів високі місця на турнірах за швейцарською системою в Дрездені, Чеських Будейовицях i Пардубице. 1996 року виконав у Каппель-ла-Гранд першу гросмейстерську норму, переміг у Братиславі та Бардієві, а також посів 2-ге місце (позаду Геннадія Тимощенка) в Старому Смоковці. У наступних роках досягнув успіхів, зокрема, в таких містах:

• Нове Замки (1999, міжнародний чемпіонат Словаччини, посів 1-ше місце),
• Прага (2000, посів 1-ше місце),
• Оломоуц (2001, посів 1-ше місце),
• Балатонлель (2002, посів 2-ге місце позаду Бориса Чаталбашева),
• Будапешт (2003, турнір First Saturday FS12 IM, посів 1-ше місце),
• Маріанські Лазні (2003, посів 1-ше місце),
• Ліберець (2005, посів 1-ше місце),
• табор – двічі (2005, посів 1-ше місце, а також 2007, поділив 1-ше місце разом з Олафом Гайнцелем),
• Київ – двічі вигравав меморіали Ігора Платонова (2005, 2006), а також посів 2-ге місце позаду Володимира Баклана (2006),
• Лігниця (2007, посів 1-ше місце),
• Острава (2007, поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Клаудіушем Урбаном),
• Карвіна (2007, поділив 1-ше місце разом з Йозефом Міхенкою),
• Кошалін (2008, поділив 2-ге місце позаду Володимира Маланюка, разом з Вадимом Шишкіним),
• Вроцлав (2008, поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Володимиром Маланюком).

Увага: список успіхів неповний (поповнити від 2009 року).

Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 вересня 2011 року, досягнувши 2526 пунктів, посідав тоді 48-ме місце серед українських шахістів^[2].