Серафим Саровський
Преподобний Серафим Саровський (Прохір Мошнин, 19 липня 1754, Курськ, Російська імперія — 2 січня 1833, Саров, Російська імперія) — російський подвижник і інок з числа прославлений Російською церквою в лику святих і преподобних, один з найшанованіших в православній церкві.
| Серафим Саровський | |
|---|---|
| рос. Прохор Исидорович Мошнин | |
 | |
| Народився | 19 (30) липня 1754 або 1759[1][2][3] Курськ, Російська імперія |
| Помер | 2 (15) січня 1833 (78 років) Саров, Нижньогородська область |
| Поховання | Нижньогородська область |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | чернець, православний священник, православний чернець |
| Знання мов | російська[4] |
| Конфесія | православ'я |
Життєпис
Прохір Мошнин народився в Курську, у сім'ї православного купця Курщини.
За переказами семирічним хлопчиком впав з дзвіниці, але дивом залишився живий; підлітком отримав зцілення від Курської ікони Божої Матері «Знамення». У юності паломником прибув до Києва поклонитися святим. Один з монахів, Досифея, надавши настанови юнаку, спрямував його до краю, де була розташована «Саровська пустинь».[5][6]
У 18-річному віці став послушником у Саровському монастирі. Шістнадцять років провів у пустелі, з них три роки — у повному мовчанні. За переказами випробував себе подвигом стовпництва: 1000 днів і ночей стояв на камені і невпинно молився.
Провівши 10 років у пустелі, преподобний, якому вже пішов сьомий десяток, почав приймати стражденних, розраджувати і зціляти їх. У деякі свята до нього приходило по декілька тисяч людей.
За свідченнями очевидців, преподобний мав дар слова «живого і щедрого», прозорливість незвичайну: читав думки, як книгу. Був завжди радісним.
У 1920-ті роки Саровську пустинь закрили, а мощі вивезли в невідомому напрямку. Тільки в 1991 році їх виявили у фондах музею, розміщеного в Казанському соборі Санкт-Петербурга.
Влітку того ж року хресним ходом мощі Преподобного повернули до Серафимо-Дівеєвського монастиря.[7]
Вшанування
24 березня 2004 року святійший синод Російської православної церкви заснував орден преподобного Серафима Саровського, що має три ступеня.
28 листопада 2008 року Національний банк Білорусі випустив в обіг золоту пам'ятну монету номіналом 50 білоруських рублів «Преподобний Серафим Саровський».
Розвінчання культу «святого»
Глава РПЦ Кіріл Гундяєв переконаний, що ядерна зброя московсько-совєтської імперії СССР створена «під покровом преподобного Серафима Саровського, бо за невимовним божим промислом ця зброя створювалася в обителі преподобного Серафима» і «завдяки цій силі росія залишилася незалежною, вільною»[8]. Серафим Саровський згадується у РПЦ як «покровитель ядерників» з 1990-х років[9].
Примітки
Посилання
- Про скарб Серафима Саровського… [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.], 2012
- 12 заповідей здорового і гармонійного життя від старця Серафима Саровського [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Серафим Саровський — праведник, якого шанують усі християни [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- ПРЕПОДОБНИЙ СЕРАФИМ САРОВСЬКИЙ [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Українська сторінка в житті Серафима Саровського [Архівовано 2 червня 2014 у Wayback Machine.][недоступне посилання з 20.04.2018]
- Бібліотека Серафима Саровського [Архівовано 4 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)[недоступне посилання з 20.04.2018]