Семененко Валерій Фокович
Семененко Валерій Фокович | |
---|---|
Народився | 14 червня 1940 (84 роки) с. Христофорівка, Баштанський район, Миколаївська область, УРСР, ![]() |
Громадянство | ![]() |
Національність | українець |
Діяльність | інженер, громадський діяч |
Alma mater | Дніпропетровський державний університет |
Нагороди | ![]() |
Валерій Фокович Семененко (нар. 14 червня 1940)[1] — громадський діяч української діаспори Росії, один зі засновників і співголова Об'єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії».
Громадська діяльність
ред. кодПонад двадцять років життя Валерія Семененка, який мешкає в Російській Федерації з 1968 року, пов'язано з організованою діяльністю українських громадських організацій Росії, ініціатором створення яких наприкінці 1980-х років ще у колишньому Радянському Союзі він був. За його безпосередньої участі та ініціативи засновані Московське товариство української культури «Славутич», регіональна громадська організація «Українці Москви», Об'єднання українців Росії, Федеральна національно-культурна автономія українців Росії. Останнє призупинило діяльність через судове переслідування ФНКА в Росії[2].
Валерій Семененко багато років очолював українську недільну школу та згодом — Український культурно-освітній центр у Москві, одним з першим на території Росії поставив питання про необхідність створення системи української освіти в країні; був членом ініціативної групи зі створення у 1988 році Бібліотеки української літератури в Москві; активно сприяє розповсюдженню української преси та книжки в Росії; систематично бере участь у громадсько-політичних передачах та програмах на радіо та телебаченні.
Українська громада неодноразово обирала Валерія Семененка на керівні посади у громадських об'єднаннях: він багато років очолював регіональну громадську організацію «Українці Москви», у 1997 році обраний заступником голови Об'єднання українців Росії, у 2002 році — першим заступником, а у 2005 — співголовою Об'єднання та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії. Обирався членом Ради Директорів Світового Конґресу Українців, членом ревізійної комісії Української Всесвітньої Координаційної Ради.
Нагороджений орденом Украни «За заслуги» ІІІ ступеня.