Селім III
Селім III (24 грудня 1761, Стамбул — 28 липня 1808) — 28-й османський султан (1789—1807).
| Селім III | |
|---|---|
| осман. سليم ثالث осман. Selîm-i sâlis | |
 | |
| Народився | 24 грудня 1761[2][3][…] Стамбул, Османська імперія |
| Помер | 29 липня 1808[1] (46 років) Константинополь ·різана рана |
| Поховання | Mustafa III Mausoleumd |
| Країна | Османська імперія Туреччина[5] |
| Діяльність | султан |
| Знання мов | османська[6] |
| Посада | султан Османської імперії[d] |
| Конфесія | сунізм |
| Рід | Османи |
| Батько | Мустафа III |
| Мати | Міхрішах Султан |
| Брати, сестри | Хатідже Султан[d] і Еміне Султанаd |
| У шлюбі з | Safizar Kadınd, unnamed senior consort of Selim IIId, Zibifer Kadınd, Tabısafa Kadınd, Refet Kadınd, Nuruşems Kadınd і Hüsnümah Kadınd |
| Автограф |  |
Біографія
Народився у Стамбулі. Одержав добру освіту. Ще до вступу на престол цікавився військовою справою та наукою в європейських країнах. Намагався вивчити причини кризових явищ у внутрішньому розвитку Османської імперії і дійшов висновку про необхідність проведення реформ, які б порятували країну від кризи. За його дорученням невелика група представників знаті підготувала і частково реалізувала програму перетворень («нізам-і джедіт»).
У 1793 видав указ про створення нової армії, що формувалась за європейським зразком. Багато зробив для розвитку військового флоту, артилерії. Запросив велику кількість європейських інженерів, майстрів та інструкторів. У 1792-93 розширив морське інженерне та відкрив сухопутне інженерне училище у Стамбулі.
В 1795 у м. Ускюдар за розпорядженням султана збудовано велику друкарню, де видавались праці європейських авторів з математики, військової справи та інших галузей знань.
За правління Селіма III Османська імперія вела війну з Росією у 1787-91 та розпочала війну 1806-12. За умовами Ясського мирного договору 1791 Османська імперія визнала приєднання Криму та південноукраїнських земель між Півд. Бугом і Дністром до Російської імперії. За Селіма III у османських володіннях існувала Задунайська Січ. Реформи Селіма III не дали значних результатів (на 1804 чисельність нової армії не перевершувала 12 тис. чоловік), але викликали опір і відкриту протидію феодально-клерикальної реакції на чолі з улемами (мусульманські теологи). Знаряддям та опорою опозиції став яничарський корпус. 25 травня 1807 розпочалося повстання ямаків — солдатів допоміжних військ, і 29 травня 1807 Селім III зрікся престолу. У 1808 його вбили.
Джерела та література
- Галенко О.І. Селім III // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 509. — ISBN 978-966-00-1290-5.
 | Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |