Свято-Успенський собор (Переяслав)
Храм на честь Успіння Божої Матері — храм, збудований у 1896 році у Переяславі, замість старого дерев'яного храму. Офіційного пам'яткоохоронного статусу не має.
| Свято-Успенський собор | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Успенський собор | ||||
50°04′05″ пн. ш. 31°27′44″ сх. д. / 50.0682778° пн. ш. 31.4624167° сх. д. 31°27′44″ сх. д. / 50.0682778° пн. ш. 31.4624167° сх. д. | ||||
| Тип | церква | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Київська обл., Переяслав, вул. Михайла Сікорського | |||
| Конфесія | Православна церква України | |||
| Єпархія | Бориспільська | |||
| Тип будівлі | Культові | |||
| Архітектурний стиль | Історизм, "цегляний стиль" | |||
| Автор проєкту | Володимир Ніколаєв | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Будівництво | 1896 — 1896 | |||
  Свято-Успенський собор (Переяслав) (Україна) | ||||
 | ||||
 Свято-Успенський собор у Вікісховищі | ||||
Коротка історія та опис
На цьому місці 1596 р. коштом Костянтина Острозького було збудовано перший Успенський храм. Той храм пам'ятав Переяславську раду. Храм згорів 1655 року.
На його місці в 1760 р. збудували великий дерев'яний храм з дев'ятьма візантійськими банями. Але в 1825 році його було значно перероблено. Тарас Шевченко, що змальовував пам'ятки міста, так писав про ці переробки: «неможливо дивитись на нього, а не лише малювати».
Зрештою 1896 року, за проектом видатного архітектора Володимира Ніколаєва було споруджено існуючий храм. Храм споруджено у поширеному тоді «цегляному стилі». Домінує історизм — фасади собору мають елементи декору романських, готичних та візантійських споруд. За допомогою фігурної цегляної кладки будівельники створили химерні орнаменти. У інтер'єрі збережено історичні ікони та розписи.
Необхідно надати собору статус пам'ятки архітектури.
Див. також
Джерела
- Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017.