Рудольф Мацура

Навчався у Кракові у Вищій промисловій школі і в Краківській академії мистецтв у Юзефа Мегофера і архітектора Юзефа Галензовського. Від 1914 року член надзвичайний Політехнічного товариства у Львові.^[1] Експонував пейзажі на виставках Товариства красних мистецтв у Варшаві у 1937 і 1938 роках. У період між двома світовими війнами був повітовим архітектором міста Остроленка у Польщі. Працював учителем рисунку в середніх школах. Виконав кілька проєктів костелів в околицях Ломжі і Остроленки. Був знавцем і популяризатором курпівської культури. Документував культурні пам'ятки цієї народності. Автор короткої брошури про цей регіон. Колекціонував вироби народних промислів та археологічні пам'ятки. Після 1930 року виїхав до Білостока, куди перевіз і свої збірки. Входив до технічної комісії при комітеті будови костелу св. Роха в Білостоку.^[2] Помер там же.

Роботи

• Конкурсний проєкт готелю «Краківського» та двох суміжних будинків у Львові на нинішній площі Соборній та вулиці Пекарській (співавтор Генрик Заремба). Проєкт у модернізованих ренесансних формах 1910 року здобув перше місце, але не був реалізований. Пізніше на його основі був опрацьований та реалізований проєкт Міхала Лужецького (будувала фірма Едмунда Жиховича).^[3][4]
• II місце на конкурсі проєктів перебудови Скарбківського театру у Львові (1911, співавтор Генрик Заремба).^[3]
• I місце на конкурсі проєктів торгових залів у Ярославі (проєкт 1912 року, спільно з Генриком Зарембою)^[5]
• Перебудова костелу в Новогруді під Ломжею.
• Проєкт дерев'яного костелу в селі Броново під Ломжею.
• Проєкт дерев'яного костелу в селі Чарня.
• Конкурсний проєкт Ощадної каси в Сяноку, III нагорода серед 14 претендентів (1912, співавтор Ян Хойновський). Експонувався у залі Технологічного музею у Львові.^[6]
• Нереалізований конкурсний проєкт перебудови корпусу Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського у Львові (1913, співавтор Ян Хойновський).^[7] Опублікований у збірці, присвяченій конкурсу.^[8]

• Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 184.
• Wpisani w historię: słownik biograficzny Województwa ostrołęckiego. — Towarzystwo Przyjaciół Ostrołęcki, 1990. — S. 108.
• Malinowski J. Malarstwo i rzeźba Żydów Polskich w XIX i XX wieku. — Wydawn. Naukowe PWN, 2000 — S. 400.

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.