Рублевська Людмила Іванівна

Людмила Рублевська свій перший вірш опублікувала в 1983 році в білоруській газеті «Прапор юності»^[2].

У 1984 році закінчила Мінський архітектурно-будівельний технікум. Працювала в конструкторському бюро «Горизонт», техніком-архітектором^[1]. У 1986—1987 роках навчалася в літературному інституті в Москві, на відділенні поезії. Потім перевелася на білоруське відділення філологічного факультету Білоруського державного університету, який закінчила в 1994 році^[3].

Працювала в газетах «Наше слово», «Література і мистецтво», журналі «Першацвет»^[4]. В газеті «Література і мистецтво» (біл. «Літаратура i мастацтва») займала посаду редактора відділу критики^[1]. Надалі — літературний оглядач відділу культури газети «Білорусь сьогодні».

Була автором радіопередач «Дзеяслоў» (укр. «Дієслово») на каналі «Культура», в яких розповідалося про історію та сучасність білоруської мови. Керує об'єднанням молодих митців «Літературне передмістя»^[1].

У березні 2013 року за результатами голосування в рамках спільного проекту «Секрет успіху», проведеного Фондом ООН у галузі народонаселення та порталом Lady.tut.by увійшла до десятки найуспішніших жінок Білорусії 2013 року^[5].

Її твори перекладені російською, німецькою, англійською, французькою, болгарською, польською^[3] та десятками інших мов. Окремі її драматичні твори ставилися на сценах білоруських театрів, за драматичною поемою «Остання з Олельковичів» знятий однойменний відеофільм (1999 рік). Також Людмила Рублевська виступає в пресі як критик і літературознавець^[1].

Історико-центричні твори Людмили Рубльовської деякі білоруські критики похвально порівнюють з «мелодраматичними інтерпретаціями» художніх ідей Володимира Короткевича. Так, події в її романі «Золото забутих могил» (2005 рік) відбуваються паралельно в найбільш цікаві для Короткевича часи повстання Кастуся Калиновського і в наш час. А героїня повісті «Каблучка останнього імператора» (2005 рік) пізнає трагічну і героїчну історію свого роду, який виявляється королівським^[6].

Чоловік — Віктор Шнип, письменник. Двоє дітей.

• «Кроки на старих сходах» (біл. «Крокі па старых лесвіцах») (1990 рік)
• «Замок місячного сяйва» (біл. «Замак месячнага сяйва») (Мн.: Мастацкая літаратура, 1992 рік)
• «Над замковою вежею»
• «Балаган»
• «Лицарські хроніки»
• «Шипшина для пані» (біл. «Шыпшына для Пані») (Мн.: Мастацкая літаратура, 2007) — вірші та есе^[7]) тощо^[3]
• «Явище Інфанти» (біл. «З'яўленне Інфанты») (Мн.: Кнігазбор, 2005) — збірка поезій, а також іронічні мемуари «Бестіарій мого радянського дитинства»^[8]

Зовнішні відеофайли
	Нагородження Людмили Рублевської премією імені Франтішка Богушевича

Зовнішні відеофайли
	Випуск програми «Дыяблог. Пра літаратуру» на телеканалі «Білорусь 3» за участю Людмили Рублевської. 3 листопада 2014

• «Освіта» (біл. Адукацыя) (1990 г.);
• «Старосвітські міфи міста Б» (біл. Старасвецкія міфы горада Б.);
• «Я — мінчанин» (біл. Я - мінчанін) (Минск: Мастацкая літаратура, 2003)^[7];
• «Дзеркало всесвіту» (біл. Люстэрка сусвету) (Минск: Мастацкая літаратура, 2007) — сборник фантастики белорусских авторов. Рублевская — «Единица»^[9];
• «Пригоди мишеняти Пік-пік» (біл. Прыгоды мышкі Пік-Пік) (Белосток: АБ-БА, 2007);
• «Корона на дні виру, або Казки з хутора Юстина» (біл. Карона на дне віра, альбо Казкі з хутара Юстыны) (Мн.: Мастацкая літаратура, 2008) — сказки^[10];
• «Танці смерті» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2011) — готичний роман (готика, фентезі, хоррор) (пер. з білорус. авт.). Роман об'єднує такі жанри, як детектив, історична фентезі і сучасна історія кохання, готичний колорит і м'який гумор. Головній героїні, колишній журналістці Гнні Борецькій, сняться сни про середньовічне місто, в якому живе її двійник, донька бургомістра Анета. Головна героїня та її колишній чоловік, реставратор Юрась Домогурський, шукають розгадку «танців смерті», страшної середньовічної психічної епідемії, а попутно розбираються і зі своїми почуттями^[11];
• «Наречений панночки Данусі» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2012) — збірка, містичних повістей, оповідань (готика, фентезі, хоррор). Містична повість «Ночі на Плебанських Млинах» — це легенди і перекази про Мінськ, переплетені в одну сюжетну канву. «Старосвітські міфи міста Б» — цикл синтезу античних міфів і реалій білоруського містечка XIX століття. Також до збірки включені романтично-містичні оповідання, що створюють образ шляхетської, лицарської Білорусі, з мужніми інсургентами, прекрасними дамами та перевертнями, що ховаються в старих садибах, з відданим і трагічним коханням головних героїв^[12];
• «Серце мармурового янгола» (біл. Сэрца мармуровага анёла) (Мн.: Мастацкая літаратура, 2012) — повісті, роман. До збірки увійшли повість «Серце мармурового янгола», повість «Перстень останнього імператора», роман «Золото забутих могил». У романі «Золото забутих могил» дії розгортаються паралельно за часів повстання Кастуся Калиновського 1863 року і в наш час. У повісті «Серце мармурового янгола» чорна перлина королеви Бони в руках охоронця і столичного мистецтвознавця Касі. Героїня повісті «Перстень останнього імператора», молода поетеса Магда, дізнається про героїчну і водночас трагічну історію свого роду, який є королівським^[13].
• «Підземелля Ромула» (біл. Сутарэнні Ромула) (Мн.: Книгосбор, 2012. — серия «Кнігарня пісьменніка») — збірка романів. До книги увійшли два романи: «Убити негідника, або Гра в Альбарутенію» (біл. Забіць нягодніка, альбо гульня ў Альбарутенію), і «Підземелля Ромула» (біл. Сутаренні Ромула). Роман «Підземелля Ромула» до цього був опублікований в часописі «Дзеяслоў» № 47—49^[14]. 23 грудня 2011 року Людмила Рублевська за свій роман «Підземелля Ромула», опублікований в журналі «Дзеяслоў», була нагороджена премією ім. Франтішка Богушевича^[15][16].
• «Авантюри Прантіша Вирвіча, школяра і шпика» (біл. Авантуры Пранціша Вырвіча, шкаляра і шпега) (Мн.: Літаратура і Мастацтва, 2012) — пригодницько-фантасмогоричний роман. Перша книга трилогії. Учень Мінського єзуїтського колегіуму Прантіш Вирвіч і лікар Балтромей Льоднік з Полоцька досліджують підвали Мінська, Слуцька, і Полоцька, рятують Сильфіду, катаються на залізній черепасі, винайденої ще Леонардом да Вінчі, знаходять спис Святого Маврикія і борються за свою честь і Білорусь.
• «Ночі на Плебанських Млинах» (біл. Ночы на Плябанскіх Млынах) (Мн.: Мастацкая літаратура, 2013) — історична проза. До книги увійшли готичний роман «Танці смерті», в якому журналістка і реставратор розгадують таємницю середньовічних часів. Також до книги увійшли: повість «Ночі на Плебанських млинах ^[be]», де міфи і легенди Мінська переплітаються у виразну і пам'ятну містично-романтичну картину; цикл «Старосвітські міфи міста Б*». Окремим розділом вміщено оповідання, в яких діють і повстанці Калиновський та Костюшко, і наші сучасники.
• « Лицарі і Дами Білорусі» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2013) — збірка історичних есе про відомі та маловідомі персонажі білоруської історії.
• «Авантюри студіозуса Вирвіча» (біл. Авантуры студыёзуса Вырвіча) (Мн.: Издательский дом «Звязда», 2014) — друга книга з трилогії про Прантіша Вирвіча. Герої роману, полоцький лікар Болтромей Льоднік і студент Віленської академії Прантіш Вирвіч подорожують через всю Європу XVIII століття, потрапляючи до магнатських інтриг навколо трону Речі Посполитої.
• «Авантюри драгуна Прантіша Вирвіча» (біл. Авантуры драгуна Пранціша Вырвіча) (Мн.: Издательский дом «Звязда», 2014) — третя книга з трилогії про Прантіша Вирвіча. Герої шукають єзуїтські скарби в підвалах під Мінськом, подорожують разом з чорним магом і єгипетською принцесою в одній кареті, опиняються на бенкеті в палаці російської імператриці, з'ясовують, кому має належати корона святого Альфреда. Події в книзі відбуваються в перші роки правління Станіслава Понятовського. Книга обрана «Книгою року-2015» (організатор проекту — Білоруський ПЕН-центр)^[17].
• «Лицарі і дами Білорусі. Частина 3» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2018) — збірка белетризованих історичних нарисів.
• «Туфля Мнемазіни» (біл. Пантофля Мнемозины) (Мн.: изд. Янушкевича, 2018) — роман. Три історії, пов'язані між собою: історія дизайнера Вірінії Корвус, яка працює в столичному метрополітені, історія доктора Люциана Корвус, експериментатора, а також історія створення роману. Книга з елементами фантастики, історії, детектива, і любовних історій.

«Остання з Олельковичів» (біл. Апошняя з Алелькавічаў) — телефільм, 1999 рік^[18].

• 2002 — лауреат конкурсу драматургії «Купалавы далягляды» (п'єса «Останні гастролі Агасфера»);
• 2004 — лауреат премії «Залати апостраф» журналу «Дієслово» (роман «Золото забутих могил»);
• 2011 — лауреат премії Франциска Богушевич (роман «Підземелля Ромула»);
• 2011 — Лауреат премії Білоруської спілки журналістів «Золоте перо-2011» за найкращу роботу в художньо-публіцистичних жанрах;
• 2013 — номінація на премію імені Єжи Ґедройця (роман «Авантюри Прантиша Вирвіча, школяра і шпигуна»)^[18];
• 2017 рік — лауреатка Національної літературної премії у номінації «Найкращий прозовий твір» — за роман «Авантюри Прантиша Вирвіча, зрадника і конфедерата»^[19]

• Літературні твори Л. Рублевської (біл.)
• Біографія Л. Рублевської на «Літафіші»
• Біографія Л. Рублевської в білоруській «Електронній енциклопедії»
• Рублевська Людмила Іванівна на сайті «Архів фантастики»
• Робочий стіл. Людмила Рублевська. Інтерв'ю Naviny.by, 29.04.2013 (біл.)