Рокот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Рокот (індекс ГУКОС — 14 А05 ) — рідинна триступенева ракета-носій легкого класу, спроектована в Центрі імені Хрунічева на базі міжконтинентальної балістичної ракети УР-100Н УТТХ (за договором СНО-1 — РС-18Б , по класифікації МО США і НАТО — SS-19 mod.2 «Stiletto»).

РН дозволяє виводити до 2150 кілограмів корисного навантаження (при використанні РБ «Бріз-КМ») на кругову орбіту висотою 200 км нахиленням 63° з космодрому Плесецьк[1].

На світовому ринку комерційних запусків маркетингом РН займається спільне підприємство Eurockot Launch Services[en], учасниками якого є ГКНПЦ імені М. В. Хрунічева (49%) і європейський авіаційний і космічний концерн EADS Astrium (51%).

Конструкція

ред. код

Стартова маса ракети-носія «Рокот» становить 107,5 тонн, довжина — 29,15 метра, максимальний діаметр — 2,5 метра (ГО 2,5х2,62).

Система управління розроблена харківським НВО «Електроприлад».На відміну від іншого, більш пізнього варіанту конвертації РС-18Б в ракету-носій — РН «Стріла» — «Рокот» виконаний за триступеневою схемою з послідовним розташуванням ступенів. Як перші два ступені використовується блок прискорювачів МБР РС-18Б, третій ступінь — розгінний блок «Бриз». Розгінний блок «Бриз-КМ» оснащений рідинним ракетним двигуном багаторазового (до 8 разів) включення, що дозволяє здійснювати виведення космічних апаратів по енергетично оптимальним траєкторіям, а при груповому виведенні розводити супутники на необхідні орбіти. Як паливо використовується несиметричний диметилгідразин (НДМГ, гептил) і азотний тетраоксид (АТ).

Пуски

ред. код

Перші три тестових запуски РКН «Рокот» у варіанті 14 А01Р були здійснені на початку 1990-х років із шахтної пускової установки на космодромі «Байконур». Це були суборбітальні пуски 20.11.90 р. і 20.12.91 р. з РБ «Бріз-К» по балістичній траєкторії. 26 грудня 1994 РКН 14 А01Р«Рокот» з РБ «Бріз-К» вперше вивела радіоаматорський супутник «Радіо-РОСТО» (міжнародне позначення:RS-15) на орбіту Землі. Подальші (з травня 2000 р.) комерційні запуски РКН «Рокот» у варіанті 14 А05з РБ «Бріз-КМ» виконуються з переобладнаного майданчика РН «Космос» на космодромі «Плесецьк». На космодромі Вільний маються 5 шахтних пускових установок МБР РС-18. Однак, у зв'язку з закриттям космодрому «Вільний», переобладнуватися для запусків РН вони не будуть.

Перший пуск РКН «Рокот» з Плесецька відбувся 16.05.2000 р. з РБ «Бріз-КМ» і еквівалентами корисного навантаження (ЕКН) SimSat-1 і SimSat-2.Перша невдача після серії з 9 успішних запусків (з них 6 комерційних) сталася 8 жовтня 2005. При запуску супутника Кріосат, розробленого ЄКА, не відбулося відділення розгінного блоку «Бріз-КМ». В результаті зв'язка з другого ступеня «Рокот» і розгінного блоку упала в Північному Льодовитому океані між Північним полюсом і узбережжям Канадської Арктики. Проблема крилася в нештатній роботі програмного забезпечення системи управління розгінного блоку, яка не сформувала необхідних команд на розділення другого ступеня й космічної головної частини.

Станом на червень 2020 року здійснено 34 пуски «Рокот», в тому числі 10 пусків в інтересах іноземних замовників в рамках спільного підприємства Eurockot і 5 пуски в рамках Федеральної космічної програми РФ[2]. Міноборони Росії для скорочення залежності від імпортних компонентів з 2016 року має намір відмовитися від легких ракет-носіїв «Рокот»[3].

Рокот-М

ред. код

У травні 2019 року стало відомо, що Центр Хрунічева планує розробити модифікацію РБ «Бриз-КМ» для РКН «Рокот-2/Рокот-М». Створення розгінного блоку «Бриз-КМ-2» і підготовка виробництва до його виготовлення оцінили в 1,45 мільярда рублів[4].

Проект оновленої ракети буде називатися "Рокот-М". Технічне проектування "Рокот-М" вже завершено і почався випуск робочої конструкторської документації. Для реалізації проекту "Рокот-М" планується такаж ж кооперація, але розгінний блок "Бриз-КМ" буде оснащений російською системою керування, що розроблена в Науково-виробничому центрі автоматики та приладобудування в Москві. Розробка російської системи керування потребувала 690 мільйонів рублів, створення розгінного блоку "Бриз-КМ-2" і підготовка виробництва до його виготовлення - 1,45 мільярда рублів, модернізація технічного та стартового комплексів на космодромі Плесецьк - 450 мільйонів рублів, підготовка і проведення першого пуску, який очікуся в 2021 році - 750 мільйонів рублів.[5]

Конкуренти

ред. код
Порівняння характеристик РН легкого класу
Ракета-носійКраїнаПерший політкількість запусків в рік (всього)Широта СКСтарт. маса, тМаса КН, тУспішних. пусків, %Вартість пуску, млн $
НОО¹ГПОССО²
«Дніпро»[6]Україна Україна21.04.19991-3 (17)46° / 51°2113,72,394%30,7[7]
«Рокот»[8]Росія Росія20.11.19901-2 (18)46° / 62°107,52,11,689%22,5 (€15)[9]
«Вега»[10]Європейський Союз Європейський Союз13.02.20122(2)1372,31,6100% (2 пуски)42[11]
«Циклон-4М» [12]Україна Україна~2020[13]045°1935,6851,63,9123³
«Союз-2.1в»[14]Росія Росія28.02 2013162°1602,81,4⁴100% (1 пуск)
«Ангара 1.2»[15]Росія Росія2015062°1713.8
«Антарес»[16]США США21.04.2013[17]1-2 (6)38°2405,64,483,3% (6 запусків)
¹ — висота 300 км, нахил відповідає космодрому; ² — висота 300 км, нахил 98°; ³ — оцінка, 2007; ⁴ — висота 835 км

Див. також

ред. код

Примітки

ред. код

Навігаційне меню