Ремі Матіс
Ремі Матіс (фр. Rémi Mathis; нар. 20 листопада 1982) — французький історик та куратор. Переможець премії Вікіпедист року у 2013 році. Голова відділення Фонду Вікімедіа у Франції (2011–2014).
Ремі Матіс | |
---|---|
фр. Rémi Mathis | |
![]() | |
Ім'я при народженні | фр. Rémi Roger Mathis[1] |
Народився | 20 листопада 1982[2] (41 рік) Безансон |
Країна | ![]() |
Діяльність | геральдист, library curator, вікімедієць |
Галузь | янсенізм, ритина, геральдика і історія книжкиd |
Alma mater | Національна школа хартій (2006), Національна школа інформаційної науки та бібліотекd (2008) і lycée Carnotd |
Знання мов | англійська, італійська, німецька, латина і французька |
Заклад | Національна бібліотека Франції, Університет Париж-Декарт[3], Національна школа хартій, Національний комітет французької гравюриd і École Nationale des Chartes' libraryd |
Членство | Nonfictiond[4], Société des amis de Port-Royald, Wikimedia Franced (2017), Національний комітет французької гравюриd, Scientific Council of Wikimedia Franced (2017), Французьке бібліографічне товариствоd, Société française d'héraldique et de sigillographied, Société de l'École des chartesd і Société d'histoire locale et de protection du patrimoine de Villejuifd |
Magnum opus | The Solitary and the Ministerd, Wikipédia, dans les coulisses de la plus grande encyclopédie du monded, Animal: A Beastly Compendiumd, Images du Grand Siècled і A Kingdom of Imagesd |
Посада | президент Вікімедіа Франціяd, президент, куратор[5], президент і член організаціїd |
Батько | Крістіан Матісd[6][7] |
У шлюбі з | Марі-Еліс Матісd[7] |
Нагороди | |
Сайт | alatoisondor.files.wordpress.com |
Життєпис
Син палеонтолога Крістіана Матіса.[8]
Ремі Матіс закінчив Національну школу хартій у 2007 році. Наступного року здобув ступінь у навчальному закладі Національна школа інформаційної науки та бібліотек.
У 2010 році він одружився з Марі-Еліс Матіс, яка за професією нейрознавець.[8]
Кар’єра
Матіс керував бібліотекою гуманітарних та суспільствознавчих наук Паризького університету Декарта з 2008 р. до 2010 р. З 2010 року він є куратором колекцій XVII століття у відділі друку та фотографії Національної бібліотеки Франції. Він є редактором французького академічного журналу з друкарства Nouvelles de l'estampe.[9] Він є членом Національного комітету французької гравюри (фр. Comité national de l'estampe).[9]
Дослідження Матіса зосереджені на XVII столітті, зокрема на історії друкованих видань і книг, янсенізмі та дипломатичній історії. Його дисертація, написана під керівництвом Люсьєна Белі та Олів'є Понсета, зосереджена на Саймоні Арнальде де Помпоне.[10] У 2012 році він написав книгу про Помпона та Роберта Арнальда д'Анділлі.[11] Він зробив внесок у статті з французької літератури XVII століття.[12] і є куратором виставки про французькі принти XVII ст.
Він став лицарем у Ордену мистецтв та літератури та в Ордену Академічних Пальм.
Пропагування вільної культури
Матіс активно просуває легалізацію свободи панорами у Франції.[13] Він також виступає за приватизацію оцифрування робіт, що перебувають у суспільному надбанні. [14] За активність у галузі культури та у русі за вільну культуру він отримав прізвисько Le Magazine littéraire. [15]
Він був членом і головою Вікімедіа у Франції[9] і обіймав посаду президента з квітня 2011 року до жовтня 2014 року.[16] У квітні 2013 року французька агенція внутрішніх розвідувальних служб Direction centrale du renseignement intérieur (DCRI) тиснула на Матіса, щоб він вилучив статті у французькій Вікіпедії про Військову радіостанцію П'єр-сюр-От, загрожуючи ув'язненням та кримінальним звинуваченням.[17][18] Пізніше статтю було відновлено іншим автором Вікіпедії зі Швейцарії.[19][20]
Ремі був визнаний Вікіпедистом року на Вікіманії у 2013 році.[21]
Бібліографія
- De la négociation à la relation d'ambassade : Simon Arnauld de Pomponne et sa deuxième ambassade de Suède (1671), Revue d'histoire diplomatique, 2005, 3, p. 263–276
- Simon Arnauld de Pomponne, secrétaire d'État des Affaires étrangères de Louis XIV (1618–1699), thesis. O. Poncet and L. Bely, 2007, 2 vols. (Vol. 1, text, 691 p., Vol. 2, vouchers, 621 p.)
- Un Arnauld à l'hôtel de Rambouillet : note sur un poème inconnu d'Henri Arnauld, évêque janséniste d'Angers. 17th century 2008, 4, p. 725–730.
- Les « mondes à part » : représentations symboliques et critiques de la mise à l'écart au XVIIe siècle. Papers on French Seventeenth Century Literature, Vol. XXXVIII, No. 73, 2010 (with G. Louis and F. Poulet).
- Les bibliographies nationales rétrospectives. Entre recherche d’identité et identité de la recherche. Saarbrücken: European University Publishing, 2010, 120 p. ISBN 9786131510113.
- Politique, jansénisme et sociabilité dans le Comminges du Grand Siècle : l'amitié entre Gilbert de Choiseul, évêque de Comminges, et Simon Arnauld de Pomponne, 1659–1662. 2011.
- Le Solitaire et le Ministre : autour de la correspondance Arnauld d'Andilly-Arnauld de Pomponne (1642–1673), Paris, Nolin, 2012 (coll. Univers Port-Royal, 21), 272 p. ISBN 9782910487409.
- Ruine et survie de Port-Royal (1679–1713). Proceedings of the conference convened by Hermann Sylvio De Franceschi and Rémi Mathis. Paris, Society of Friends of Port-Royal, 2012.
Див. також
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ремі Матіс |