Редьківка (Любецька селищна громада)

РЕДЬКІВСЬКЕ ПЕРШЕ– городище 1 тис. до н. е. в селі Редьківка. Знаходиться на лівому березі Дніпра в урочищі Городок, за мостом через річку Борзну на підвищенні, яке донедавна було оточене болотом. Городище являє собою майданчик майже квадратної форми (80 X 85) з заокругленими кутами, обмежений валом, який з північно-східного і північно-західного боків досягає висоти 1,5 м. З південного боку рештки валу позначені на поверхні невеликими пагорбами і жовтуватим забарвленням ґрунту. Ймовірно село відносилося милоградської культури. Інші відомості про нього і його жителів ще залишаються таємницею історії. Відоме з кін. XIX ст. Досліджувалося в 1940–50-х pр.

Редьківка виникла 1689 року як поселення при руднні. У XVII-XIX ст. тут була домниця, де виплавляли залізо для господарських. Було і колишнє власницьке село при річці Береза за 55 верст від повітового міста, 270 осіб, 52 двори, православна церква, постоялий будинок. За 15 верст — водяний млин, винокурний завод.

Перша письмова згадка про Редьківку з’явилась у XVIII ст. Відомості про село відображаються а працях А.Ф.Шафонського,С.Величка, метричних книгах XVIII ст.,та багатьох інших статистично-описових матеріалах ("Календарі Черниговской епархии","Акты фамилии Полуботокь").

З 19 ст.- Редьківська волость,що була історичною адміністративно-територіальною одиницею Чернігівського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Редьківка.Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень, 19 сільських громад. Населення — 3878 осіб (1979 чоловічої статі та 1899 — жіночої), 2205 дворових господарств.

Після катастрофи на ЧАЕС село Редьківка, Ріпкінського району стала радіаційною зоною забруднення, але певний час сама катастрофа та її небезпечність для людей замовчувалися. І лише у липні 1991 року Кабміном було прийнято Постанову №106 за якою село визнали другою зоною забруднення та було прийнято будівництво нового села для переселення туди жителів Редьківка.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Любецької селищної громади.^[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Ріпкинського району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області^[2].

Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року село входить до зони безумовного (обов'язкового) відселення^[3]. Мешканців у 1991-1992 роках переселили до нового села Редьківка за 5 км від Чернігова, там для них були збудовані нові будинки з інфраструктурою. За переписом 2001 року в селі мешкало 39 жителів. На 2011 рік у селі мешкало 12 осіб^[4]. На 2015 рік у селі 7 заселених будинків, село виглядає дуже закинутим, майже як у Чорнобильській зоні.

Українські мобільні мережі не працюють, натомість працюють білоруські мережі в роумінгу. Телебачення та радіо теж білоруське. Кілька разів на тиждень приїздить автомагазин та Укрпошта.

Діє церква Покрови Пресвятої Богородиці.^[5]

Народився Процько Петро Миколайович — заслужений діяч мистецтв України.^[6]

• 
  Сільське кладовище
• 
  Початок села, при в'їзді із боку Губичів
• 
  Річка Борздна на початку села, при в'їзді із села Губичі
• 
  Пам'ятник воїнам
• 
  Список полеглих
• 
  Список полеглих
• 
  Братська могила воїнів Другої світової війни
• 
  Список полеглих
• 
  Список полеглих
• 
  Автобусна зупинка
• 
  Більшість хат у такому стані після відселення жителів у 1991 році
• 
  Хата під плющем
• 
  Покинуті адмін-приміщення
• 
  Церква
• 
  Місцевий житель, 2021 рік
• 
  Одна із жилих хат
• 
  Укрпошта завозить пошту

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

^[1][2]

• Погода в селі Редьківка