Распутін Григорій Юхимович

Распутін не був ані ченцем, ані святим; за все своє життя він ніколи не належав до жодної релігійної секти.^[3] Але він був одержимий релігією^[4] і вражав інших своїм пізнанням в Біблії і вмінням доступно її пояснити.^[5][6] Його вважали кочівним мандрівником, або прочанином. Була досить розповсюдженою віра в надзвичайні сили Распутіна зцілювати тілесні ушкодження. У 1907 році імператор Микола II та його дружина Олександра Федорівна запросили Распутіна до царського двору для того, щоб він вилікував їхнього тяжкохворого сина — єдиного нащадка престолу, царевича Олексія, що страждав від гемофілії. На думку цариці, від Распутіна залежало здоров'я її сина та добробут монархії.^[7]

Послідовники Распутіна вважали його екстрасенсом та цілителем.^[8] Він говорив малозрозумілим сибірським діалектом^[9] і ніколи не розмовляв на публіці.^[10] Цариця та її сім'я бачили в ньому «людину Божу», ясновидця, проте вороги сприймали його як шахрая, розпусника, демона або іноземного агента.

Распутіна було вбито в ніч на 17 грудня 1916 року (30 грудня за новим стилем) у палаці Юсупових на Мийці у Петербурзі. Змовники: Фелікс Юсупов, Владімір Пуришкевич, великий князь Дмітрій Павлович (двоюрідний брат імператора).

У той час, як вплив Распутіна на царську родину і був, можливо, перебільшений, історики згодні в тому, що його присутність відіграла значну роль у зміцненні протестів проти царя та його дружини безпосередньо перед самою Лютневою революцією 1917 року.^[11] Змовники, які не змирились з тим, що селянин був настільки близький до імператорського подружжя, намагались віддалити Распутіна і змусити царицю відмовитись від політичної діяльності.

Видання «Українська газета» наводить так звані «пророцтва Распутіна», що охоплюють як долі його сучасників, так і набагато пізніші історичні періоди. Видання не вказує походження цих пророцтв^[12], тож вони найбільш імовірно є вигадкою неназваних конспірологів.

Увесь життєвий шлях Распутіна складається з невизначеностей і оповитий стількома сумнівними мемуарами, чутками і міфами, що неможливо визначити, що з цього є правдою. Не існує жодної історичної особи, що викликала б таку масу сенсаційної та непідтвердженої інформації, окрім Григорія Распутіна.^[13]