Радуйся, Маріє
«Радуйся, Маріє», або «Аве Марія» (грец. Άβε Μαρία; лат. Ave Maria) — у християнстві основна молитва до Діви Марії. Починається зі слів, якими архангел Гавриїл привітав Богородицю у день Благовіщення. Найпоширеніша молитва у католицькому світі після молитви «Отче наш». Сягає корінням до XII століття[1]. У сучасній формі записана в молитовниках, починаючи з XV століття[1]. Первісно була формою привітання серед християн[1]. Під час Реформації практикувалася лише приватно[1]. Читалася у годину смерті, як прохання до Діви Марії про заступництво перед Богом[1]. Складова молитви на розарії та молитви «Ангел Господній». Також — «А́нгельське Привіта́ння» (лат. angelico salutatio). У грецькій і церковнослов'янській версії — «Богородице Діво, радуйся» (грец. Θεοτόκε Παρθένε, χαῖρε, церк.-слов. Богородице Дѣво, радуйсѧ).
Молитва
Західна традиція
| Латинська | Українська[2] | Грецька |
|---|---|---|
Ave Maria, gratia plena, | Радуйся, Маріє, благодаті повна, | Χαῖρε κεχαριτωμένη Μαρία, |
Східна традиція
| Українська | Грецька | Церковнослов'янська |
|---|---|---|
Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє | Θεοτόκε Παρθένε, χαῖρε, κεχαριτωμένη Μαρία, | Богородице Дѣво, радуйсѧ, Благодатна Маріє |
В музиці
На текст молитви написано багато музичних творів. Серед авторів музики Палестрина, Гуно (на основі прелюдії Баха), Дворжак, Верді, Масканьї, Вавілов (приписується Каччіні), Ліст, Сен-Санс.
Твір Франца Шуберта «Третя пісня Еллен» часто неточно називають «Ave Maria Шуберта», хоча насправді його текст, узятий з німецького перекладу поеми Вальтера Скотта «Діва озера» (1810 р.), включає лише перші два слова цієї молитви. Згодом «Радуйся, Маріє» цілком стали співати на музику цієї пісні Шуберта, хоча композитор і не передбачав цього.
В сучасній музиці «Радуйся, Маріє» звучала у виконанні безлічі співаків та гуртів, серед яких: Roberto Loreti, Il Divo, Чет Аткінс, Тар'я Турунен, Бейонсе, Мілен Фармер, Селін Діон, Blondie, Ногу свело!, The Cranberries, Олександр Грін, In Extremo, Gregorian, Слот, Великий дитячий хор Всесоюзного радіо та Центрального телебачення, Floor Jansen та ін.
Примітки
Джерела
- Thurston H. Hail Mary // The Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1910. — V. 7. (англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радуйся, Маріє |