Радехів (село)

Село Радехів^[1] розкинулось за вісім кілометрів на південний схід від Любомля. Воно простяглось на 2,5 км зі сходу на захід.

За переказами старожилів колись навколо села був ліс. Тепер він відступив за урочище «Кургани» і до урочища «Проходи».

У 1844 році село Радехів мало всього 47 дворів і 388 мешканців. У 50-х роках XX століття у село переселили жителів із хуторів Кургани, Ступиски, Гряда Замлиння, Вістров, Піщане, Бриньов, Лани, Ланок, Смітюх, Придатки, Проходи. У 2009 році в селі налічується 200 господарств і проживає 600 мешканців.

Найстаріша будівля села — церква Успіння Пресвятої Богородиці, пам'ятка архітектури, побудована у 1752 році як костел Августинського католицького монастиря. Чоловічий монастир існував поруч з церквою ще у XVII столітті. У 40-х роках XIX ст. костьол був відремонтований і освячений як Успенська православна церква. За радянських часів церкву закрили і лише в 1993 році відремонтували та знову відкрили.

До 1939 року село було під Польщею. Тоді в селі було дві школи, де дітей навчали на польській мові. Початкова школа в селі до 1951 року була в хаті, а в 1951 році побудована нова школа. В цьому приміщенні в наш час^[коли?] працює дошкільний навчальний заклад, в якому виховується 18-20 дітей щорічно. В 1975 році в селі Радехів побудовано нову восьмирічну школу, першим її директором став Дусік Іван Єфремович. З 1975 по 2009 рік школа випустила 688 учнів. З 2002 по 2017 рік директором Радехівської ЗОШ I—II ст. була Загола Надія Іванівна.

З 1969 року у селі Радехів при сільському будинку культури діє фольклорний гурт "Перевесло ". Директор будинку культури — Лойко Марія Федорівна. У 2002 році фольклорний гурт «Перевесло» був удостоєний звання народного.

З 1996 року при сільському будинку культури запрацював фолькльорний колектив "Мале Перевесло" учасниками якого є діти шкільного віку.

Колгосп у селі Радехів утворили 25.05.1948 року з 27 з одноосібних господарств — с/г артіль ім. Будьонного. Першим головою був призначений Бородчук Д. К.

У 1951 році колгосп імені Молотова (Машів) та імені Будьонного (Радехів) об'єднали в один — колгосп ім. Молотова (одного з організаторів Голодомору). В 1957 році цього діяча Микита Хрущов виключив із лав ЦК КПРС і колгосп було перейменовано у "40-річчя Жовтня, у 1992 році — на колгосп "Нива ", а у 2002 році реорганізовано в СГВК «Нива».

В селі є братська могила, Обеліск Слави на честь загиблих у Другій світовій війні жителів сільської ради, кладовище і відреставрована Свято-Успенська церква^[2].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 702 особи, з яких 358 чоловіків та 344 жінки.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 659 осіб.^[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.^[5]

• гімназія;
• дитячий садок;
• будинок культури;
• бібліотека;
• фельдшерсько-акушерський пункт;
• відділення зв'язку^[6];
• дільниця Любомльської ветлікарні;
• 2 торгові точки^[2].

У селі діє православна (УПЦ МП) Церква Успіння Пресвятої Богородиці^[6].

• Бородчук Володимир Костянтинович — заслужений юрист України, генерал-майор у відставці; уродженець Радехова.

• «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради
• «Паспорт села Радехів Радехівської сільської ради» на офіційному сайті Любомльської районної ради
• Przewodnik po województwie Tarnopolskiem : z mapą. https://polona.pl/item/przewodnik-po-wojewodztwie-tarnopolskiem-z-mapa,NDg5MzE5/36/#item

• Раде́хів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.514-515

• Погода в селі Радехів [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]