Радвілішкіс

Радвілішкіс[1][2] (лит. Radviliškis) — місто в центральній частині Литви, адміністративний центр Радвілішкіського району Шяуляйського повіту. Має славу залізничного міста, оскільки виросло на лінії Лібаво-Роменської залізниці. Належить до етнографічного регіону Аукштота.

Радвілішкіс
лит. Radviliškis
біл. Радзівілішкі
ГербПрапор
гербпрапор
Радвілішкіс лит. Radviliškis
Радвілішкіс
лит. Radviliškis
Основні дані
55°48′ пн. ш. 23°33′ сх. д. / 55.800° пн. ш. 23.550° сх. д. / 55.800; 23.550
Країна Литва
Регіон Шяуляйський повіт
Столиця для Радвилішкіський район (райони Литви)
Засновано 1529
Перша згадка 1529
Площа 17,32 км²
Населення 18 816 осіб (2010)
· густота 1 108 осіб/км²
Висота НРМ 117 м і 124 м
Міста-побратими Шпаєр, Гнєзно, Бауска, Валка, Гродзиськ-Мазовецький, Хашурі
Часовий пояс +2
GeoNames 595449
OSM 1307306 ·R (Радвилішкіський район, Shavelsky Uyezd)
Поштові індекси LT-82001
Міська влада
Вебсайт Офіційна сторінка
Мапа
Мапа
Радвілішкіс лит. Radviliškis. Карта розташування: Литва
Радвілішкіс лит. Radviliškis
Радвілішкіс
лит. Radviliškis
Радвілішкіс
лит. Radviliškis (Литва)


CMNS: [[commons:Category:Radviliškis|Радвілішкіс
лит. Radviliškis]]
у Вікісховищі

Історія

Радвілішкіс був заснований наприкінці 15 століття. Вперше згадується в книзі державного господарства М. Довнар-Запольського з переліком платників податків міст 1567.

1687 Ян Собеський, король Литовський і Польський, надав йому право ярмаркувати.

Радвілішкіс багато разів спустошували військові сили, чума та голод у 17-19 століттях. Після чуми у 1708—1710 роках у Радвілішкісі не залишилося жодного громадянина.

Радвілішкіс, залізнична станція

Зростання міста почалося, коли в 1870 році збудована залізнична лінія Лієпая — Ромни, яка перетинає місто. Ділянка Радвілішкіс — Даугавпілс збудована 1873. Залізничники становили більшість жителів міста.

1998 в центрі Радвілішкіса відкрито скульптуру богині Перемоги Ніки. Її створив скульптор П. Мазурас.

Назва та герб

Імовірно назва походить від імені знатного роду литовського походження Радзивіллів (Радвіл). Ця родина правила Радвілішкісом більше 200 років у складі Речі Посполитої, з 1546 по 1764 рік.

На гербі Радвілішкаса зображений здиблений кінь, який випромінює світло. Авторка художниця Лайма Рамонене.

Пам'ятки

Радвілішкіс був відомий своєю залізницею та чорними від паровозного диму горобцями.

Два символи міста — залізниця та чорні ластівки.

Кам'яний вітряк у Радвілішкісі було споруджено на згадку про жорстокі та переможні битви 1919 року проти німецько-російських збройних сил (бермонтівців).

Сучасною пам'яткою архітектури є дерев'яна дзвіниця костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії Радвілішської парафії. Встановлена 1878 р. Дзвіниця горіла двічі. Вона була реконструйована у 1984.

Персоналії

Зовнішні зв'язки

Радвілішкіс має 12 міст-побратимів:

Галерея

Примітки

Посилання


🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв