Равков Андрій Олексійович
Андрій Олексійович Равков (білорус. Андрэй Аляксеевіч Раўкоў; народився 25 червня 1967, с. Ревяки, Бешенковицький район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський військовий і державний діяч, дипломат, генерал-лейтенант (2015), надзвичайний і повноважний посол Республіки Білорусь у Республіці Азербайджан. Включений до санкційного списку Європейського Союзу та інших країн через придушення протестів в Білорусі.
| Андрій Олексійович Равков | |
|---|---|
| Андрэй Аляксеевіч Раўкоў | |
 | |
| Державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь | |
| 20 січня 2020 — 3 вересня 2020 | |
| Президент | Лукашенко Олександр Григорович |
| Попередник | Зась Станіслав Васильович |
| Наступник | Вакульчик Валерій Павлович |
| Міністр оборони Республіки Білорусь | |
| 27 листопада 2014 — 20 січня 2020 | |
| Президент | Лукашенко Олександр Григорович |
| Попередник | Жадобін Юрій Вікторович |
| Наступник | Хренін Віктор Геннадійович |
| Народився | 25 червня 1967 Ревяки, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Відомий як | державний діяч, військовослужбовець |
| Країна | Білорусь |
| Освіта | Військова академія Республіки Білорусь, Військова академія Генерального штабу (Росія) |
| Alma mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Мінське суворовське військове училище, Московське вище військове командне училище і Військова академія Республіки Білорусь |
| Політична партія | незалежний політик |
| Звання | Генерал-лейтенант |
| Нагороди |         |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в селянській родині.
У 1984 році закінчив Мінське суворовське військове училище, а в 1988 році — Московське вище загальновійськове командне училище[1]. У Збройних силах СРСР командував батальйоном.
З 1992 року — у лавах Збройних сил Білорусі. Служив начальником штабу і командиром бази зберігання військового майна. У 1999 році закінчив командно-штабний факультет Військової академії Республіки Білорусь, у 2005 році закінчив Військову академію Генерального штабу Російської Федерації.
У 2005—2006 роках — командир 103-ї окремої гвардійської повітрянодесантної бригади. У 2006 – 2012 роках — спершу начальник оперативного відділу штабу Західного оперативного командування, а потім начальник штабу Північно-Західного оперативного командування.
З 16 листопада 2012 по 27 листопада 2014 року — командувач Північно-Західного оперативно командування.
З 27 листопада 2014 по 20 січня 2020 року — міністр оборони Республіки Білорусь. Із 20 січня по 3 вересня 2020 року — державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь[2]. Із 31 серпня 2020 року Равкову заборонений в'їзд на територію Литви, Латвії та Естонії[3]. За активну участь у організації придушення протестів у Білорусі 6 листопада 2020 року Равков був внесений у санкційний список ЄС[4]. Також він у листопаді-грудні 2020 року потрапив під санкції Великобританії[5], Канади[6] та Швейцарії[7]
Із 19 листопада 2020 року — посол Білорусі в Азербайджані[8].
Військові звання
- Полковник (2004)
- Генерал-майор (2011)
- Генерал-лейтенант (2015)
Нагороди
- Орден «За службу Батьківщині» III ступеня (Білорусь)
- Медаль «За бездоганну службу» I ступеня (Білорусь)
- Медаль «За бездоганну службу» II ступеня (Білорусь)
- Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (Білорусь)
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (СРСР)