Підкладка (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Підкладка — термін, що використовується в матеріалознавстві для позначення основного матеріалу, поверхня якого піддається різноманітним видам обробки, в результаті чого утворюються шари з новими властивостями або ж нарощується плівка іншого матеріалу.

  • Підкладка (електроніка) — пластина з напівпровідникового матеріалу, що слугує для виготовлення мікроелектронних приладів та інтегральних мікросхем.
  • Підкладка (мінералогія) — основа, на якій відбуваються зародження й ріст мінеральних індивідів та їх агрегатів.
  • Підкладка (фотоматеріали) — основа фотоматеріалу, що слугує носієм емульсійних шарів.[1]

Примітки

ред. код

Навігаційне меню