Проценко Тарас Станіславович

Тара́с Станісла́вович Проце́нко (15 травня 1976(19760515) — 23 серпня 2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Тарас Проценко
 Солдат
Загальна інформація
Народження15 травня 1976(1976-05-15)
Лисянка
Смерть23 серпня 2018(2018-08-23) (42 роки)
Кримське
Alma MaterКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Псевдо«Тарік»
Військова служба
Роки служби2014-2018
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

Життєпис

Народився 1976 року в Лисянці (Черкаська область); мешкав у Києві. Випускник 1996 року КНУ ім. Шевченка (прикладна механіка).

У 2014 році добровольцем пішов на фронт, 20 квітня 2018-го підписав контракт; солдат, заступник командира бойової машини — командир відділення 24-го батальйону «Айдар». У червні зазнав поранення і певний час проходив реабілітацію. На передову повернувся 5 серпня 2018-го.

23 серпня 2018 року загинув від осколкового поранення в часі 4-годинного бою, який почався о 5:50 поблизу села Кримське (Новоайдарський район). Сили противника зі східної околиці Жолобка, під прикриттям артилерії та мінометного вогню, наблизилися до передових позицій бригади та здійснили спробу захоплення спостережних постів. Для відсічі нападу було застосовано резерви та здійснено вогневе ураження, внаслідок чого атаку вздовж Бахмутської траси було відбито. У бою загинули четверо українських захисників — старший солдат Мар'ян Найда, солдат Тарас Проценко, старший солдат Михайло Щербанюк та старший солдат Андрій Чирва, 7 зазнали поранень.

26 серпня 2018 року похований в смт Лисянка.

Без Тараса лишились батьки, дружина та дві доньки.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 26/2019 від 31 січня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Почесний громадянин Лисянки (31 січня 2019; посмертно).
  • Медаль «Захиснику Вітчизни»[2]

Примітки

Джерела

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв