Просеред

річковий острів на Дніпрі, в Україні

Просеред — річковий острів на Дніпрі, в Черкаській області. Територіально належить до Канівської міської громади. Розташований нижче по течії Дніпра від острова Шелестів[1], поруч із гирлами річки Горіхівка та протоки Річище.

Просеред

Острів Просеред - на задньому плані по центру
Географія
49°41′02″ пн. ш. 31°36′22″ сх. д. / 49.68389° пн. ш. 31.60611° сх. д. / 49.68389; 31.60611
Місцерозташуваннярічка Дніпро
Площа1,58 км² 
Країна
Україна Україна
РегіонЧеркаська область
РайонЧеркаський
Населення
Просеред. Карта розташування: Україна
Просеред
Просеред
Просеред (Україна)

Загальний опис

Острів являє собою заплавну терасу середньої течії Дніпра[1]. Він неправильної овальної форми, витягнутий з півночі на південь, і практично розрізаний навпіл в тому ж напрямку глибокими затоками Дніпра. Ненаселений. Позначений на топографічній карті Генштабу 1989 року.[2]

Заповідна територія

Наразі острів не є природоохоронною територією, проте він розглядається в перспективі розширення природно-заповідного фонду Черкаської області. На ньому знайдено цілий ряд рідкісних видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України. Виявлено великі за площею зростання та чисельністю особин популяції Orchis coriophora, Orchis palustris. На прольоті тут постійно зупиняються для відпочинку та годівлі чорний лелека, скопа, цілорічно зустрічається орлан-білохвіст. Під час міграцій на косах та обмілинах у нижній частині острова утворюються скупчення куликів, качок, чапель, мартинів. Виявлено рідкісний вид комах — поліксена.[1]

Приєднання цієї ділянки до масиву заповідних земель значно збільшує представленість біотичного комплексу заплави Середнього Дніпра на видовому та ценотичному рівнях. Дана територія розташована в єдиному контурі заповідних та перспективних для заповідання земель (між заповідним Шелестовим та масивом земель в околицях сіл Сушки та Бубнівська Слобідка) і її приєднання є логічним з точки зору організації охорони всієї території заповідника. Віддаленість цієї території від великих населених пунктів та відсутність господарської інфраструктури тут визначає раціональність саме такого її використання. Наявність великих площ заплави низького рівня загострює проблему заповідання, а тому і посилення охорони цієї ділянки через значення цих топів як традиційних нерестовищ та місць годівлі перелітних птахів.[1]

Примітки

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв