Природнича історія
Природнича історія (лат. Naturalis Historia) — застарілий термін, що раніше позначав деякі науки або галузі знання, які останнім часом відносять до природознавства або природничих наук. Значення його з часом звужувалося: якщо в античності природнича історія охоплювала більш-менш всі знання щодо природи, то до XVIII–XIX століттям вона розумілася переважно як вивчення трьох царств природи (мінералів, рослин та тварин)[1][2]. У сучасній мові вживають переважно у контексті історії науки для позначення відповідних наукових областей минулого.
| Природнича історія | |
 | |
| Тема вивчення/дослідження | природа |
|---|---|
 Природнича історія у Вікісховищі | |
Зокрема, в останніх чотирьох книгах «Природничої історії» автор дав фрагментарні відомості з гірничої справи та мінералогії (більш детально – про коштовні камені).
Іноді приблизно у цьому ж значенні вживають термін «Натуральна історія»[3][4]
У деяких інших мовах відповідний термін крім значення, вказаного вище, має і деякі інші значення, прив'язані до сучасності. Наприклад, англійський відповідник (Natural history) іноді відносять до тих досліджень живої природи, які засновані переважно на спостереженнях та публікуються у популярних виданнях[5]
Див. також
Наукові праці в галузі природничої історії
- «Природнича історія» Плінія.
- «Загальна природнича історія та теорія неба» — робота Іммануїла Канта (1755 р.)
- «Природнича історія» Жоржа Луї Бюффона (1749–1788 рр..)
Примітки
 | Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |