Прибужжя (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
село Прибужжя
Іоанно-Богословська церква
Іоанно-Богословська церква
Іоанно-Богословська церква
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьМиколаївська область
РайонВознесенський район
ГромадаПрибузька сільська громада
Облікова карткаПрибужжя 
Основні дані
Колишня назваАк-Мечеть, Акмечетка
Населення1989
Площа2,163 км²
Густота населення919,56 осіб/км²
Поштовий індекс56445
Телефонний код+380 5152
Географічні дані
Географічні координати47°40′19″ пн. ш. 31°14′32″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
24 м
Водоймир. Південний Буг
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станціяТрикратне
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради56445, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Прибужжя, вул. Акмечетська, 50
Карта
Прибужжя. Карта розташування: Україна
Прибужжя
Прибужжя
Прибужжя. Карта розташування: Миколаївська область
Прибужжя
Прибужжя
Мапа
Мапа

CMNS: Прибужжя у Вікісховищі

Прибу́жжя (до 01.02.1945 — Акмече́тка,[1] Ак-Мечеть[2][3]) — село в Україні, у Вознесенському районі Миколаївської області. Адміністративний центр Прибузької сільської громади. Розташоване на правому березі річки Південний Буг, за 25 км на північ від районного центру та за 7 км від найближчої залізничної станції Трикратне. Населення становить 1989 осіб.

Історія села

ред. код

Під час правління Османської імперії XVII—XVIII століття, селище мало білу мечеть, внаслідок чого й отримало свою першу назву — Ак-Мечеть.

Першими мешканцями села стали переселенці з Полтавської губернії, які зберегли стару назву.

За часів СРСР в селі містилась центральна садиба колгоспу імені Суворова, працював комбінат будівельних матеріалів, асфальтобетонний і щебеневий заводи.

В селі знаходиться середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, дитячий садок, відділення зв'язку, кілька магазинів.

Концтабір

ред. код

Під час Другої світової війни у жовтні 1941 року біля сел Богданівка, Доманівка та Акмечетка та було створено табори знищення. Румунські окупаційні війська звозили в табір євреїв з Бессарабії, Буковини, Одеси, Східного Поділля і самої Румунії[4].

Наприкінці 1941 року в таборі було близько 54 тисяч осіб. Кількість жертв, страчених у Доманівському районі, перевищує 115 тисяч осіб.

Населення

ред. код

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

МоваКількістьВідсоток
українська189995.48%
російська633.16%
румунська180.91%
білоруська60.30%
вірменська10.05%
болгарська10.05%
інші/не вказали10.05%
Усього1989100%

Відомі уродженці

ред. код

Уродженцями села є:

Література

ред. код
  • Прибужжя // «История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» -Киев: Институт истории АН УССР, 1981, стор. 371–372.

Посилання

ред. код

Примітки

ред. код


Навігаційне меню