Премія Георга Бюхнера

Була заснована 1923 року урядом федеральної землі Гессен на згадку про Георга Бюхнера, уродженця землі Гессен, як щорічна нагорода двом найбільшим діячам літератури та мистецтва. З 1933 по 1944 рік премія не присуджувалася. 1947 року її отримала письменниця Анна Зеґерс.

З 1951 року премія стала суто літературною та щорічно присуджується Німецькою академією мови і поезії в Дармштадті автору, чия літературна творчість «з вражаючою силою служить розвитку німецької мови та німецькомовної культури». Грошова винагорода становить 40 тисяч євро (стан: 2019).

• 1923: Адам Карріллон (1853—1938) і Арнольд Людвіг Мендельсон (1855—1933)
• 1924: Альфред Бок (1859—1932)
• 1925: Вільгельм Міхель (1877—1942)
• 1927: Казимир Едшмід (1890—1966)
• 1929: Карл Цукмаєр (1896—1977)
• 1930: Ніколаус Шварцкопф (1884—1962)
• 1932: Альберт Рауш (1882—1949)
• 1933—1944 не присуджувалася
• 1945: Ганс Шибельхут (1895—1944)
• 1946: Фріц Узінгер (1895—1982)
• 1947: Анна Зегерс (1900—1983)
• 1948: Герман Гайс (1897—1967)
• 1950: Елізабет Ланггессер (1899—1950)
• 1951: Готфрід Бенн
• 1952: премія не присуджувалася
• 1955: Марія Луїза Кашніц
• 1956: Карл Кролов
• 1957: Еріх Кестнер
• 1958: Макс Фріш
• 1959: Гюнтер Айх
• 1960: Пауль Целан
• 1961: Ганс Еріх Носсак
• 1962: Вольфганг Кеппен
• 1963: Ганс-Магнус Енценсбергер
• 1964: Інгеборг Бахман
• 1965: Гюнтер Грасс
• 1966: Вольфганг Гільдесгаймер
• 1967: Генріх Белль
• 1968: Голо Манн
• 1969: Гельмут Гайссенбюттель
• 1970: Томас Бернгард
• 1971: Уве Йонсон
• 1972: Еліас Канетті
• 1973: Петер Гандке
• 1974: Герман Кестен
• 1975: Манес Шпербер
• 1976: Гайнц Піонтек
• 1977: Райнер Кунце
• 1978: Герман Ленц
• 1980: Кріста Вольф
• 1981: Мартін Вальзер
• 1982: Петер Вайс
• 1983: Вольфдітріх Шнурре
• 1984: Ернст Яндль
• 1985: Гайнер Мюллер
• 1986: Фрідріх Дюрренматт
• 1987: Еріх Фрід
• 1989: Бото Штраус
• 1990: Танкред Дорст
• 1991: Вольф Бірман
• 1992: Джордж Таборі
• 1994: Адольф Мушг
• 1995: Дурс Грюнбайн
• 1996: Сара Кірш
• 1997: Ганс Карл Артманн
• 1998: Ельфріде Єлінек
• 1999: Арнольд Штадлер
• 2001: Фрідеріке Майрекер
• 2003: Александр Клюге
• 2004: Вільгельм Генаціно
• 2005: Бріґітте Кронауер
• 2006: Оскар Пастіор
• 2007: Мартін Мозебах
• 2008: Йозеф Вінклер
• 2009: Вальтер Каппахер
• 2010: Райнгард Їргль
• 2011: Фрідріх Крістіан Деліус
• 2012: Феліцітас Гоппе
• 2013: Сивілла Левічарофф
• 2014: Юрген Бекер
• 2015: Райнальд Гетц
• 2016: Марсель Баєр
• 2017: Ян Вагнер
• 2018: Терезія Мора
• 2019: Лукас Берфус
• 2020: Ельке Ерб
• 2021: Клеменс Й. Зец
• 2022: Еміне Севґі Ецдамар
• 2023: Луц Зайлер

• 
  Генріх Белль, 1967
• 
  Фрідріх Дюрренматт, 1986
• 
  Ельфріде Єлінек, 1998
• 
  Йозеф Вінклер, 2008
• 
  Фрідріх Крістіан Деліус, 2011
• 
  Феліцітас Гоппе, 2012
• 
  Сивілла Левічарофф, 2013

• Charis Goer: Büchner-Preisreden. In: Georg Büchner. Epoche — Werk — Wirkung. Hg. von Roland Borgards und Harald Neumeyer. Stuttgart: Metzler 2009. S. 345–348, ISBN 978-3476022295.
• Judith S. Ulmer: Geschichte des Georg-Büchner-Preises. Soziologie eines Rituals. de Gruyter, Berlin / New York NY 2006, ISBN 3-11-019069-9 (Zugleich Dissertation an der Ruprecht-Karls-Universität Heidelberg|Universität Heidelberg, 2006).
• Büchner-Preis-Reden. 1951–1971 (= Universal-Bibliothek. 9332/34). Mit einem Vorwort von Ernst Johann. Philipp Reclam-Verlag, Stuttgart 1972, ISBN 3-15-009332-5.

• На сайті Німецької академії мови та літератури