Правило призначеного гравця

У 2006 році межа зарплат, за оцінками, становила близько 1,9 млн дол. США^[5], в 2007 році — $ 2,1 млн і була піднята до $ 2,3 млн в сезоні 2008 року^[6][7]. У 2010 році за підсумками Угоди колективних переговорів між MLS і Союзом гравців ліги стеля зарплат становила $ 2,55 млн і автоматично повинна була збільшуватися на 5 % щороку до закінчення терміну дії угоди в кінці сезону 2014 року.

При правилах 2007 року:

• Правило діє до кінця сезону 2009 року і має бути продовжене або визнано недійсним.
• $ 400 000^[7][8] зарплати кожного призначеного гравця нараховуються в рамках стелі зарплат і оплачуються лігою, решта зарплати виплачувалася власниками команд. Це значення було збільшено на сезон 2009 року до $ 415 000.
• До сезону 2007 року налічувалося три гравці, чиї зарплати перевищували $ 400 000. Це були Лендон Донован, Карлос Руїс і Едді Джонсон. Згідно з правилом, на цих гравців протягом сезону 2007 року поширювалася дідусева обмовка, пільга була продовжена після сезону 2007 року, ліга планувала розглянути це питання в майбутньому. Була ймовірність, що ліга буде зобов'язана переглянути контракти цих гравців або вважати їх призначеними. Проте, до початку сезону 2008 року Джонсон перейшов в «Фулгем» з англійської Прем'єр-ліги^[9], а після підписання клубом «Торонто» Двейна Де Розаріо в січні 2009 року Руїс був звільнений і залишив MLS, щоб грати за «Олімпію Асунсьйон». В результаті Донован став єдиним гравцем, на чию зарплату в 2009 році діяла дідусева обмовка. Однак було ще кілька гравців, чиї гарантовані оклади перевищили призначену граничну суму, але витрата на їх зарплату була насправді нижче, ніж їх реальна зарплата в зв'язку з правилом розподілу. Це були Шалрі Джозеф ($ 450000), Крістіан Гомес ($ 430000), Двейн Де Розаріо ($ 425 750), а також Тейлор Твеллмен ($ 420000).
• Кожна команда спочатку мала право на одного призначеного гравця, але клуби могли продавати місця призначених гравців іншим командам; було дозволено мати не більше двох призначених гравців.
• Тільки $ 325 000 зарплати другого призначеного гравця оплачувалося лігою, в 2009 році ця сума була збільшена до $ 335 000.

Зміни 2010 року^[10]:

• Правило не має терміну дії.
• $ 335 000 заробітної плати кожного призначеного гравця в рамках стелі зарплат оплачуються лігою ($ 167 500 для призначених гравців, які приєдналися до MLS під час літнього трансферного вікна), решта зарплати виплачувалася власниками команди. Ця сума ділиться навпіл для призначених гравців, підписаних в середині сезону. Значення межі зарплати призначених гравців також можна зменшити, використовуючи гроші розподілу. Нарешті, команди, чиї призначені гравці переходять за кордон в середині сезону, могли компенсувати частину зарплати призначених гравців.
• На Лендона Донована вже не поширювалася дідусева обмовка, і він повинен був розглядатися як призначений гравець.
• Кожна команда може мати два місця для призначених гравців, і вони більше не могли продавати ці місця. «Нью-Йорк Ред Буллз» отримає $ 70 000 в грошах розподілу в обмін на денонсацію угоди 2007 року з «Чівас США» за додаткове місце призначеного гравця. В результаті і «Ред Буллз» і «Чівас США» мали два місця призначених гравців на сезон 2010 року.
• Команди могли заплатити «податок на розкіш» в $ 250 000 за право придбання третього місця призначеного гравця. Ця сума у вигляді грошей розподілу ділилася в рівній мірі на всі команди MLS, які не заплатили за третє місце для призначеного гравця.

Зміни 2012 року^[11]:

Починаючи з сезону 2012 року правило було змінено відносно молодих гравців. MLS оголосила про зміни в серпні 2011 року після того, як клуби висловили заклопотаність з приводу підписання молодих іноземних гравців без гарантій, що з них виростуть зірки.

• Для призначених гравців у віці старше 23 років збережена стеля зарплат в розмірі $ 350 000, але якщо гравець приєднується до клубу в середині сезону, його межа зарплати становитиме $ 175 000.
• Призначені гравці 21-23 років мають стелю зарплат в $ 200 000, призначені гравці 20 років і молодше — $ 150 000.
• Бюджетна плата за підписання молодого призначеного гравця (23 років і молодше) в середині сезону становить $ 150 000, і ця сума не може бути знижена за рахунок коштів розподілу.
• Клубам не потрібно купувати третє місце для призначених гравців до 23-річного віку.
• Вік гравця визначається за роком (не датою) народження.

Максимальна бюджетна плата на призначеного гравця у віці старше 23 років збільшилася з $ 368 750 в 2013 році до $ 480 625 в 2017 році; залишилася незмінною ставка для молодих гравців, а також тих, хто приєднався до клубу в середині сезону^[12].

Правило неофіційно названо в честь зірки світового футболу Девіда Бекхема, очікувалося, що команди MLS зможуть підписувати вигідні угоди з відомими гравцями калібру Бекхема^[1][2]. Як з'ясувалося, Бекхем дійсно став першим гравцем, який був куплений за цим правилом, він підписав вигідний контракт з «Лос-Анджелес Гелаксі» на п'ять років з прямим гарантованим окладом від MLS і «Гелаксі» в $ 6,5 млн на рік^[3]. Решта підвищення заробітку Бекхема почали надходити, коли він відновив права на свій образ, 50 % яких належали «Реал Мадриду», фактично це подвоїло його дохід, включаючи нові угоди, частку від продажів футболок, бонуси і так далі^[4].

• Current Designated Players