Почепська культура
Почепська культура — археологічна культура залізної доби (в іншому прочитанні — локальна група пізньозарубинецких пам'ятників)[1].
Названа за Почепським поселенням біля міста Почепа[2].
Почепська культура була виділена в 1960-і роки радянським археологом А. К. Амброз[3].
Доба почепської культури тривала приблизно у 1-300 роках по Р.Х..[4]
Сформувалася в I столітті нашої ери з синтезу елементів юхнівської та зарубинецької культур у результаті переселення в Подесіння на річку Судость нащадків зарубинецьких племен з Середнього Подніпров'я[5]. Верхня хронологічна межа Почепської культури не визначена[6].
Почепська культура мала риси принесеної скіфо-сарматської та місцевої юхнівської. Почепська культура стала ймовірно перехідною балто-слов'янською культурою, що заклала основу для формування давньо-українського племені сіверян.[4]
Генетично пов'язана з київською культурою на південному заході[7] й мощинською культурою на сході[8].
Селища почепської культури виникають гуртами у оболонях річок, що свідчить про численність прибульців.
На Почепському поселенні, судячи з розкопок Ф. М. Заверняєва, єдиним типом жител були напівземлянки з опорним стовпом у центрі.
Основу господарства населення становили землеробство і тваринництво (82,5 % кісток тварин з культурного шару Почепського поселення належить домашнім видам). Знахідки великих сокир говорить про вирубку та спалення для очищення земель під землеробство.
Гончарство зберігає старі юхнівські форми, проте більш товстостінна, горбиста; так само з домішкою піску. З'явилася клесова, глянсова кераміка. На уламках посуду зустрічаються відбитки зерен ячменю і проса[2].
![]() | Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
Джерела
- Обломский А. М.. Памятники типа Почеп / Отв. ред. А. М. Обломский; составители А. М. Обломский, Р. В. Терпиловский // Позднезарубинецкие памятники на территории Украины (вторая половина I — II в. н. э.). — М. : ИА РАН, 2010. — С. 45—53. — ISBN 978-5-94375-099-1. (рос.)
Посилання
- Шевченко Ю. Ю., Почепские древности Десны - хронология связей, сайт "Брянский край" (рос.)