Посольство України в Грузії

Посольство України в Грузії — дипломатична місія України в Грузії, розміщена в Тбілісі.

Посольство України в Грузії
КраїнаУкраїна Україна
ПосолХаришин Михайло Володимирович, Тимчасовий повірений у справах України
Відкрите1994
АдресаГрузія Грузія, 1062 Грузія, м. Тбілісі, пр-т І.Чавчавадзе 76-г
41°42′34″ пн. ш. 44°44′32″ сх. д. / 41.70971653002777657° пн. ш. 44.74231431002777271° сх. д. / 41.70971653002777657; 44.74231431002777271 44°44′32″ сх. д. / 41.70971653002777657° пн. ш. 44.74231431002777271° сх. д. / 41.70971653002777657; 44.74231431002777271
Офіційний вебсайт
Мапа

Завдання посольства

Основне завдання Посольства України в Тбілісі представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Грузії.

Посольство сприяє розвиткові міждержавних відносин між Україною і Грузією на всіх рівнях, з метою забезпечення гармонійного розвитку взаємних відносин, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес. Посольство виконує також консульські функції.

Історія дипломатичних відносин

У жовтні 1918 року український уряд відправив до Тбілісі свою дипломатичну місію, на чолі з Іваном Красковським, військовим аташе Миколою Чеховським; консули Лев Лесняк, Євген Засядько, Е.Петренко. Після заснування дипломатичного представництва були відкриті консульські установи Української Держави на території Грузинської Демократичної Республіки:

Посольство Української Держави розташовувалося по вулиці Судовій, № 33.

Дипломатичні відносини між Україною та Грузією було відновлено 21 липня 1992 року шляхом обміну нотами[1].5 квітня 1994 року розпочало роботу Посольство України в Грузії, а 19 серпня 1994 року — Посольство Грузії в Україні.

Керівники дипломатичної місії

  1. Хименко Григорій Микитович (1917—1918), український комісар у Тифлісі
  2. Красковський Іван Гнатович (1919—1921), голова дипломатичної місії на Кавказі.[2]
  3. Чугаєнко Юрій Олексійович (1994) т.п.
  4. Касьяненко Анатолій Іванович (1994—1997)
  5. Чугаєнко Юрій Олексійович (1997—1998) т.п.
  6. Волковецький Степан Васильович (1998—2003)
  7. Спис Микола Михайлович (2003—2009)
  8. Цибенко Василь Григорович (2009—2015)
  9. Назаров Георгій Павлович (2015—2017) т.п.
  10. Долгов Ігор Олексійович (2017—2022[3])
  11. Касьянов Андрій Юрійович (2022—2023) т.п.
  12. Шульга Олександр Васильович (2023 - 2024) т.п.
  13. Харишин Михайло Володимирович (2024 - т.ч.) Тимчасовий повірений у справах України в Грузії

Див. також

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв