Пономаренко Володимир Миколайович

Володимир Миколайович Пономаренко (нар. 29 жовтня 1972, Миколаїв, Миколаївська область, УРСР) — український футболіст та тренер, грав на позиції півзахисника.

Ф
Володимир Пономаренко
Володимир Пономаренко
Володимир Пономаренко
Особисті дані
Повне ім'яВолодимир Миколайович
Пономаренко
Народження29 жовтня 1972(1972-10-29) (51 рік)
 Миколаїв, УРСР
Зріст174 см
Вага70 кг
Громадянство Україна
Позиціяпівзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1991—1992 СРСР Україна «Артанія» 70(4)
1992—1998 Україна «Миколаїв»221(27)
1998—2001 Україна «Кривбас» 85(10)
2000—2001  Україна «Кривбас-2» 1(0)
2001—2003 Україна «Металург» (Д) 44(2)
2001—2002  Україна «Металург-2» (Д) 1(0)
2004 Україна «Кривбас» 17(1)
2005 Україна «Таврія» 8(0)
2005—2006 Україна «Кривбас-2» 24(1)
2006—2007 Україна «Миколаїв» 13(0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2013Україна «Миколаїв»в.о.
2015– Україна «Миколаїв-2»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 жовтня 2016.

** Тільки на посаді головного тренера.

У 1991 році почав грати в очаківському «Маяку». Потім сім років виступав за «Миколаїв». Далі грав у вищій лізі за «Кривбас», донецький «Металург» і «Таврію». Чотири рази ставав бронзовим призером чемпіонату України. Під 19 номером увійшов у 50-ку з найкращих гравців криворізького «Кривбасу» за версією порталу Football.ua[1]. З 2005 року працював у тренерському штабі команди «Кривбас-2». З 2007 року — тренер МФК «Миколаїв».

Кар'єра гравця

Футболом почав займатися в миколаївській ДЮСШ № 3. Перший тренер Віктор Шеховцев визначив новачкові місце в півзахисті. Через кілька років Пономаренко продовжив навчання в ДЮСШ «Суднобудівник» у Владлена Науменка[2].

Першою професійною командою Пономаренко в 1991 році став очаківський «Маяк». У 1992 році футболіст був запрошений до головної команди області — миколаївський «Евіс». У цій команді дебютував 1 серпня 1992 року у кубковій грі з «Благо». У першому ж матчі забив свій перший гол за «корабелів», що приніс перемогу миколаївцям з рахунком 2: 1. Через два тижні в домашньому поєдинку з сєвєродонецьким «Хіміком» Пономаренко відкрив рахунок голам у чемпіонатах України. За шість сезонів у Миколаєві став одним з лідерів команди. Двічі визнавався кращим футболістом області (1997 і 1998 роки). Вісім разів виводив команду на поле з капітанською пов'язкою. Найуспішнішим для Пономаренко в складі «корабелів» став сезон 1997/98 років, в якому СК «Миколаїв», так тепер називається команда, з великим відривом від другого місця виграв першу лігу. Після цього успіху четверо лідерів миколаївців — Лавренцов, Бугай, Пономаренко і Забранський — були запрошені в криворізький «Кривбас». Після цієї події протягом наступних майже п'ятнадцять років Пономаренко залишався останнім гравцем «корабелів», який був відпущений з клубу до вищого дивізіону за фінансову компенсацію[3].

Пономаренко керує тренуванням «Миколаєва»

У липні 1998 року Пономаренко дебютував у криворізькій команді. Колишні миколаївці Лавренцов і Пономаренко стали одними з тих, хто задавав тон у грі «Кривбасу», який став вперше в історії за підсумками сезону бронзовим призером чемпіонату України[4]. Після бронзового успіху «Кривбас» повинен був стартувати в Кубку УЄФА. 12 серпня 1999 року в стадіоні «Металург» у грі з азербайджанським «Шамкіром» на 8-й хвилині матчу Пономаренко відкрив рахунок європейським голам «Кривбасу»[1]. У складі «Кривбасу» 2000 року Пономаренко знову завоював бронзові медалі. Всього в криворізькій команді в період з 1998 по 2001 і 2004 роки провів 102 матчі, забив 11 голів.

Взимку 2001 року «Кривбас» почав відчувати фінансові труднощі[5]. Пономаренко перейшов у донецький «Металург»[6]. У Донецьку за три сезони додав до своїх досягнень ще дві бронзові медалі чемпіонату України (2002, 2003). У травні 2002 року головний тренер збірної України Леонід Буряк викликав Пономаренко в збірну на турнір LG-cup, який проходив у Москві[7]. Під кінець кар'єри повернувся до «Кривбасу»[8], потім спробував свої сили в «Таврії», а звідти на запрошення Олександра Косевича перейшов на тренерську роботу в «Кривбас-2»[9] як граючий тренер.

У сезоні 2006/07 років повернувся в МФК «Миколаїв» і, зігравши 13 матчів, остаточно перейшов на тренерську роботу. Всього в миколаївській команді провів 234 гри і забив 27 м'ячів.

Кар'єра тренера

З травня 2007 року з перервами входить до тренерського штабу МФК «Миколаїв»[2]. 3 листопада 2013 роки після відставки Олега Федорчука, був призначений виконуючим обов'язки головного тренера МФК «Миколаїв»[10]. На цій посаді провів 3 матчі.

Стиль гри

Василь Гнатюк, оглядач порталу Football.ua, так охарактеризував футболіста: «мобільний, швидкий, вміє на швидкості запросто обіграти декілька суперників. При цьому Володимир добре бачить поле і читає гру: якщо партнер знаходиться у вигідній позиції, то Пономаренко тут же переадресує йому м'яч. Та й сам футболіст при нагоді не проти перевірити надійність воротаря суперника, а екзаменатор з Пономаренко будь здоров! Може і з гри пробити, може і стандартне положення вдало використовувати — майстерності Володимиру не позичати. До того ж, Володимир, якщо треба, зіграє і через не можу, поведе партнерів за собою, вселяючи тим самим надію на успішний результат зустрічі в серця вболівальників»[1].

Олександр Двойнисюк, журналіст газети «Миколаєвські новини», так охарактеризував футболіста: «… хавбека відрізняє в грі невтомність, мобільність, вміння „розкрити“ фланг суперника і зробити точну передачу партнеру. Плюс до всього — висока техніка і відмінно поставлений удар».

Особисте життя

Одружений. Дружина Олена. Син Олександр грає в футбол в аматорських командах[2].

Досягнення

СК «Миколаїв»

Кривбас

«Металург» (Донецьк)

Статистика гравця

КлубСезонЧемпіонатКубокКубок УЄФАЗагалом
РМатчіГолиМатчіГолиМатчіГолиМатчіГоли
Артанія1991ІІІ442442
1992ІІ26210272
Загалом7041000714
Миколаїв1992/93ІІ41541456
1993/94ІІ38540425
1994/95І30223325
1995/96І31210322
1996/97ІІ42710437
1997/98ІІ39631427
Загалом221271550023632
Кривбас1998/99І27610286
1999/00І2704041351
2000/01І1802020220
2001/02І13440174
Загалом85101106110211
Металург2001/02І12020140
2002/03І25220272
2003/04І70002090
Загалом4424020502
Кривбас2003/04І14100
2004/05І301040
Загалом1711000181
Таврія2004/05І8040120
Загалом804000120
Кривбас-22005/06ІІІ241241
Загалом2410000241
Миколаїв2006/07ІІ13010140
Загалом1301000140
Усього за кар'єру482453758152751

Примітки

Література

  • Двойнисюк Олександр. Є «четвертак»: стаття // Миколаївські новини. — 1997. — № 49 (138) (30 вересня). — С. 3.
  • Двойнисюк Олександр. Пономаренко — 200! : Стаття // Миколаївські новини. — 1997. — № 61 (150) (11 листопада). — С. 5.
  • Двойнисюк Олександр. Володимир Пономаренко — найкращий футболіст Миколаєва: стаття // Миколаївські новини. — 1997. — № 67 (156) (2 грудня). — С. 5.

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв