Поморник

Для поморникових характерний короткий, але великий дзьоб, обтягнутий шкірою. На кінчику він злегка плескатий, а біля основи закруглений. Верхня частина дзьоба гачкоподібна і зігнута вниз, а нижня утворює поглиблення, до якого прилягає верхня. Невеликі й тонкі ніздрі розташовані далеко попереду. Кігті дуже гострі та вигнуті. Крила довгі та тонкі, а на кінцях виглядають гострими. Хвіст має округлу форму і складається з дванадцяти пір'їн. В поморникових темно-сіре оперення, яке виглядає однаково як влітку, так і узимку.

Поморники гніздяться на скелястих узбережжях та островах Арктики та Антарктики. Мандрівні, блукаючі, негніздові птахи трапляються вздовж узбережжя та у відкритому морі по всьому світі. Вони навіть були помічені на Південному полюсі^[1].

Зокрема в Україні спостерігали чотири види — поморника великого, середнього, короткохвостого та довгохвостого.

Поморники — морські хижаки. Полюють на рибу у морі, збирає на березі морських тварин, яких викинуло хвилями тощо. Для поморників характерний клептопаразитизм — вони крадуть здобич в інших птахів. Живляться також падаллю, нападають на хворих птахів, грабують гнізда інших птахів, забираючи яйця та пташенят.

• Поморник фолклендський^[2] (Stercorarius antarcticus)
• Поморник чилійський^[2] (Stercorarius chilensis)
• Поморник довгохвостий^[2] (Stercorarius longicaudatus)
• Поморник антарктичний^[2] (Stercorarius maccormicki)
• Поморник короткохвостий^[2] (Stercorarius parasiticus)
• Поморник середній^[2] (Stercorarius pomarinus)
• Поморник великий^[2] (Stercorarius skua)

•  Skua . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 25. 1911. (англ.)
• Skua videos [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] on the Internet Bird Collection

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.