Покотилюк Максим Васильович

український футболіст

Макси́м Васи́льович Покотилю́к (нар. 21 лютого 1988, Набережні Човни, Татарська АРСР, СРСР) — український футболіст, півзахисник.

Ф
Максим Покотилюк
Максим Покотилюк
Максим Покотилюк
Особисті дані
Повне ім'яМаксим Васильович
Покотилюк
Народження21 лютого 1988(1988-02-21)[1] (36 років)
 Набережні Челни, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР
Зріст184 см
Вага71 кг
Громадянство Україна
Позиціяпівзахисник
Інформація про клуб
Поточний клубУкраїна «Вікторія» (Суми)
Номер21
Юнацькі клуби
2001—2003Україна «Іллічівець» (Маріуполь)
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
2006—2008Україна «Іллічівець» (Маріуполь) 0(0)
2007 Україна «Іллічівець-2» 0(0)
2010—2011Польща «Орлич» (Сухеднюв) 15(5)
2011—2013Польща «Полонія» (Битом) 16(0)
2012 Польща «Скра» (Ченстохова) 12(1)
2014Україна «Авангард» (Краматорськ) 6(0)
2014—2015Польща «Сталь» (Красник) 16(3)
2015Німеччина «Гельб-Вайс-09» (Герліц) 3(0)
2015—2016Україна «Авангард» (Краматорськ) 20(0)
2016Україна «Інгулець» (Петрове) 18(3)
2016 Україна «Інгулець-2» 1(0)
2017Україна «Буковина» (Чернівці) 13(1)
2017—2018Україна «Полтава» 34(2)
2018—2023Україна «Оболонь-Бровар» (Київ) 81(5)
2023—Україна «Вікторія» (Суми) 21(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 липня 2024.

Життєпис

Максим Покотилюк народився 21 лютого 1988 року в місті Набережні Човни Татарської АРСР, але невдовзі разом із сім'єю повернувся в Україну, а саме в місто Маріуполь, де він зростав та робив перші футбольні кроки у своїй майбутній професіональній кар'єрі.

Клубна кар'єра

У ДЮФЛУ за маріупольський «Іллічівець» зіграв 36 матчів, у яких забив 5 м'ячів. Потім продовжив кар'єру в маріупольських клубах «Іллічівець-2» та «Портовик».

Виступав у Польщі за клуби третьої ліги «Орлич» (пол.)[pl] (Сухеднюв), «Скра» (Ченстохова) та «Сталь» (Красник) й у першій лізі за «Полонію» (Битом). Із 2014 по 2016 рік за краматорський «Авангард» відіграв 26 матчів в чемпіонаті та 2 матчі в кубку України. Також Максим провів декілька ігор за клуб німецької Оберліги «Гельб-Вайс-09» (Герліц).

У 2016 році, напередодні старту «Інгульця» в Першій лізі, приєднався до команди[2]. Також грав за фарм-клуби петрівської команди «Інгулець-2» та «Інгулець-3». Наприкінці грудня 2016 року залишив команду[3].

У лютому 2017 року перебував на перегляді в латвійському клубі «Бабіте», який із нового сезону виступає у Вищій лізі[4], проте у березні підписав контракт з чернівецькою «Буковиною». По завершенню сезону за обопільною згодою сторін припинив співпрацю з чернівецьким клубом та став гравцем ФК «Полтави»[5]. По завершенню сезону 2017/18 здобув разом із командою срібні нагороди першої ліги та право виступу в УПЛ[6].

Проте незабаром у зв'язку із розформуванням полтавського клубу разом з всією командою отримав статус вільного агента, а у липні 2018 року став гравцем київської команди: «Оболонь-Бровар»[7], в складі якої в сезоні 2022/23 здобув срібні нагороди першої ліги України та право виступу в Українській Прем'єр-лізі. Однак у літнє міжсезоння після п'яти років співпраці залишив київський клуб[8]. У липні 2023 року підписав контракт з клубом із Сумщини: «Вікторія»[9].

Досягнення

Примітки

  • Чотири новобранці «Інгульця». Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 31 серпня 2016.
  • «Інгулець» покинули 16 гравців. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
  • Экс-полузащитник «Ингульца» Покотилюк на просмотре в Латвии [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  • Екс-півзахисник «Буковини» Покотилюк став гравцем «Полтави». Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 13 липня 2017.
  • УПЛ: Тройной подъем и одно погружение [Архівовано 28 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  • Оболонь-Бровар підписав досвідченого півзахисника. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
  • Максим Покотилюк залишив ФК Оболонь
  • "Вікторія" представила чотирьох новачків
  • Посилання

    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв