Петровський Ян Ігорович

Петровський Ян Ігорович
Ян Игоревич Петровский
Прізвисько	Слов'янин
Народження	2 січня 1987(1987-01-02) (37 років) Іркутськ, РРФСР, СРСР
Країна	Росія
Приналежність	ЛНР (2014—2015)  Росія (2015—н.ч.)
Роки служби	з 2014
Формування	ДШРГ «Русич»
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України Повномасштабне вторгнення в Україну Інтервенція Росії в Сирію

Ян Ігорович Петровський (рос. Ян Игоревич Петровский; 2 січня 1987, Іркутськ^[1], РРФСР, СРСР) — російський найманець, неонацист, воєнний злочинець, відомий під позивним «Слов'янин» (рос. Славян). Учасник війни на сході України, інтерванції в Сирії та повномаштабного вторгнення Росії в Україну.

Жив у Санкт-Петербурзі. В дитинстві захоплювався історією, брав участь в реконструкції середньовічних битв. Ян збирався навчатись на архітектора або графічного дизайнера в Росії, проте в 2004 році його мати вийшла заміж за норвезця і сім'я переїхала до Норвегії. Навчався на графічного дизайнера в Осло^[2].

Після університету працював у тату-салоні True Metal Tattoo, який славиться як місце регулярних зборів східноєвропейських неонацистів^[2]. Петровський сам має численні татуювання: Чорне сонце, Валкнут та різноманітні руни. У складі «Солдатів Одіна» патрулював вулиці Тенсберга і був пов'язаний з Північним рухом опору^[3]. У 2010 році був арештований під час поліційного рейду: в салоні були виявлені підроблені документи та зброя, яка, як встановило слідство, належала В'ячеславу Дацику^[4].

Під час тренування в терористичній організації «Російський імперський рух» познайомився зі своїм майбутнім командиром Олексієм Мільчаковим^[5]. У 2014 році вступив у ДШРГ «Русич» і брав участь у війні на Сході України, де прославився фотографіями на фоні вбитих українських солдатів^[6]. Влітку 2015 року разом з ДШРГ покинув Донбас^[2]. В тому ж році Петровський заявив, що приїхав в Україну воювати проти «Хозарського каганату»^[7].

Учасник інтервенції в Сирію «у складі ультраправого угруповання» на боці Башара аль-Асада^[8].

У 2016 році заарештований у домі відомого діяча Північного руху опору Ронні Бордсена у зв'язку тривалим перебуванням за кордоном і порушенням міграційного законодавства Норвегії, після чого був депортований у Росію. Норвезька влада назвала Петровського «загрозою безпеці» країни^{[9][10][11][12]}.

У червні 2022 року відвідав похорон ліквідованого учасника вторгнення в Україну Олексія Пожарова, на якому зізнався, що ДШРГ «Русич» бере участь у вторгненні^[13].

25 серпня 2023 року заарештований фінською поліцією в Гельсінкі^[14]. Українська влада подала запит на екстрадицію Петровського^[15][16][17], але влада Фінляднії відмовила у запиті^[18][19]. Сам Ян попросив екстрадувати себе до РФ^[20].

20 липня 2023 року був заарештований фінською поліцією в Гельсінкі. Українська влада подала запит на його екстрадицію, але отримала відмову^[21][22].

9 грудня Центральна кримінальна поліція Фінляндії почала дослідчу перевірку щодо Петровського.^[23][24][25] Він був взятий під варту прикордонною службою Фінляндії, а Генеральний прокурор Фінляндії та поліція Фінляндії розглядали можливість відкриття кримінальної справи за звинуваченням у «терористичних злочинах в Україні» на підставі доказів від України в рамках запиту про екстрадицію^[26][27]. 11 грудня Петровського знову відправив під варту^[28], а Центральна кримінальна поліція Фінляндії вимагала накласти на нього арешт^[29]. 15 грудня почалося розслідування^[30].

У січні 2024 року Петровському висунули звинувачення за порушення заборони на в'їзд до країни на прикордонний пункт Ваалімаа^[31].

13 лютого 2024 року у Фінляндії Окружний суд Кюменлааксо засудив Яна Петровського (Воїслава Тордена) до 40 днів умовного ув'язнення за порушення заборони на в'їзд до країн Шенгенської зони^[32].

Одружений. Дружина живе та навчається в Фінляндії.^[33]

15 вересня 2022 року група «Русич» та її командири Мільчаков і Петровський потрапили до санкційного списку США за «особливу жорстокість» у боях у Харківській області.^[34] 7 жовтня доданий до санкційного списку Японії.^[35] 1 листопада доданий до санкційного списку Нової Зеландії.^[36] 16 грудня доданий до санкційного списку Євросоюзу.^[37]

24 лютого 2023 року доданий до санкційного списку Австралії.^[38] 1 квітня доданий до санкційного списку України.^[39][1] 6 грудня доданий до санкційного списку Великої Британії.^[40]