Пауль Ахляйтнер

Ахляйтнер вивчав бізнес-адміністрування, економіку, право та соціальні науки в Університет Санкт-Галлена, де також отримав ступінь доктора.^[7][8] Він також отримав ступінь магістра ділового адміністрування в Гарвардській школі бізнесу.^[9]

Ахляйтнер працював у Bain and Company і був керівним директором німецької дочірньої компанії Goldman Sachs. У 2000 році Ахляйтнер приєднався до Allianz AG як фінансовий директор, де він відповідав головним чином за фінанси та інвестиції.^[10] Він покинув Allianz у 2012 році після призначення головою наглядової ради Deutsche Bank.^[10] Він зберіг підтримку найбільшого акціонера банку, катарського шейха Хамада бін Джасіма бін Джабера Аль Тані,^[11] і у 2017 році акціонери підтримали переобрання Ахляйтнера на другий п’ятирічний термін.^[12] З 2018 по 2020 рік три роки поспіль він стикався з голосуванням за відсторонення його від займаної посади.^[13] Протягом свого перебування на посаді він спостерігав за декількома змінами генерального директора, включаючи Аншу Джайна (2012—2015), Юргена Фітшена (2012—2016), Джона Краяна (2015—2018) та Крістіана Шівінга (з 2018 року).^[14]

Згідно з різними опитуваннями,^[15] Ахляйтнер був найбільш високооплачуваним головою наглядової ради 30 найбільших компаній Німеччини, які входять до контрольного індексу DAX у період з 2016^[16]  до 2018 року.^[14] У серпні 2019 року він також придбав майже 1 мільйон євро акцій банку.^[17] У Мюнхені він ділить офіс зі своєю дружиною Анн-Крістін Ахляйтнер, Міхаелем Дікманном, Йоахімом Фабером і Петером Льошером.^[18]

Ахляйтнер є почесним професором Школи менеджменту WHU-Otto Beisheim у Валлендарі, Німеччина, де він читає курс інвестиційного банкінгу. Він також є головою Експертної комісії з бірж^[19] та членом німецької федеральної комісії з німецького кодексу корпоративного управління.

• Bayer AG, член наглядової ради (з 2002 р.)^[20]
• Henkel AG & Sons, член комітету акціонерів (з 2001), член фінансового підкомітету^[21]
• Daimler, член наглядової ради (2010—2020)^[22]
• RWE AG, член наглядової ради (2000—2013)

• Альфред Геррхаузен Gesellschaft Deutsche Bank, голова опікунської ради
• Більдербергська група, скарбник і член Керівного комітету^[23]
• Університет Бокконі, член Міжнародної консультативної ради^[24]
• Європейський круглий стіл з фінансових послуг (EFR), голова^[25]
• Brookings Institution, член Опікунської ради (з 2013 р.)^[26]
• Мюнхенська конференція з безпеки, член Консультативної ради^[27]

Він одружений з Анн-Крістін Ахляйтнер, професором бізнесу в Технічному університеті Мюнхена.^[28]