Патрік Стюарт

Народився 13 липня 1940 року в бідній сім'ї відставного військового Альфреда Стюарта і ткачихи Гледіс Стюарт у місті Мірфілд. Його батько мав посттравматичний розлад і родина жила в страху перед його запальністю. Обидва старших брата Патріка, Трейвор і Джеффрі, вибрали армійську кар'єру. Сам він у 11 років від учителя церковної школи отримав пораду зайнятися акторською грою. Патрік брав уроки театрального мистецтва в середній школі і пройшов курси майбутнього відомого актора Браяна Блесседа в сусідньому Майтомройді. В 15 років Стюарт покинув загальноосвітню школу, щоб навчатися у театральній школі. Паралельно він влаштувався репортером у місцеву газету, проте згодом мусив обирати на чому зосередитися і обрав театр.

У 18 років у Патріка розвинулася аутоімунна алопеція — він швидко облисів, що втім дозволило йому легко змінювати ролі перуками. Стюарт виграв грант на навчання в Бристольській театральній школі «Олд Вік». Грав у театрах Ліверпуля та Шеффілда впродовж 1961—1962 років, гастролював по Австралії, Новій Зеландії та Південній Африці, згодом у Лондоні. В 1966 році Патрік став членом Королівської шекспірівської трупи в Стретфорді-на-Ейвоні, продовжував гастролював по всій країні і за кордоном. Того ж року він одружився з Шейлою Фальконер, котра була хореографом, незабаром у них народилися двоє дітей — Деніел в 1967 і Софія в 1973. Патрік багато працював, майже не маючи часу на близьке спілкування з дружиною та дітьми. Разом з тим Стюарти змогла прибати будинок в лондонському передмісті.

З 1967 по 1987 рік Стюарт знімався в телепостановках п'єс і в телесеріалах. Через облисіння він майже в кожній ролі носив перуку, що надавало йому різних образів. На початку 1980-х зіграв короля Леондегранса в лицарському епосі «Ескалібур» (1981) і Гурні Галлека в «Дюні» (1984). У 1987 році Патрік Стюарт вирушив до Каліфорнії взяти участь в університетських читаннях. Під час читань там перебував продюсер телесеріалу «Зоряний шлях: Наступне покоління». Побачивши Стюарта, він твердо вирішив, що той мусить грати в серіалі. Патрік підписав контракт, думаючи, що серіал не буде популярним і невдовзі він зможе повернутися до Великої Британії. Проте «Наступне покоління» навпаки мав величезний успіх, у тому числі завдяки капітану Пікару в виконанні Стюарта. Актор мусив лишитися в Лос-Анджелесі, а між зйомками грав у бродвейських театрах. Завдяки Пікару на його спектаклі стали ходити фанати «Зоряного шляху». Подружнє життя в цей час розладналося, в 1990 році Патрік розлучився з Шейлою.

У 1994 році, після завершення «Нового покоління», Стюарт повернувся в Англію, де продовжив роботу в театрі. Образ капітана Пікара став обтяжливим для нього, адже в акторі глядачі бачили саме його. Він знявся в повнометражних фільмах за «Зоряним шляхом»: «Покоління», «Перший контакт», «Повстання», «Відплата». В 1998 році він отримав «Золотий глобус» за роль капітана Ахава в телеверсії «Мобі Діка». В 1997 році Патрік заручився з Венді Ньюсс, однією з продюсерів «Нового покоління», а в 2000 році вони одружилися. Також у 1997 на знімальному майданчику політичного трилера «Теорія змови» його познайомили з режисера Браяном Сінгером. Той вирішив дати роль професора Чарльза Ксав'єра з «Людей Ікс». Також озвучував персонажів анімаційних фільмів і серіалів: «Сімпсони», «Принц Єгипту», «Джиммі Нейтрон», «Володарі сторінок», англомовні версії «Навсікаї з Долини вітрів» і «Стімбоя». У 2003 розпався шлюб з Венді Ньюсс, Патрік завів роман з молодою актрисою Лізою Діллон, що тривав до 2007. Найвідомішою роллю 2000-х стала роль Чарльза Ксав'єра в продовженнях «Людей Ікс».

На естафеті до Олімпійських ігор 2012 Патріку Стюарту було доручено нести Олімпійський вогонь. Цього ж року одружився з актрисою Санні Озелл і оселився в Брукліні^[2][3][4].

Патрік Стюарт підтримує благодійну організацію Combat Stress, що допомагає військовослужбовцям з посттравматичним стресовим розладом^[5]. Допомагає ініціативі ООН з подолання цього розладу^[6]. Також Патрік Стюарт підтримує рухи, ініціативи й освітні проєкти з протидії домашньому насильству^[7][8][9].

У 2018 році підписав звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії^[10]. Того ж року брав участь в заходах кампанії People's Vote з підтримки брексіту^[11]. В 2019 був обраний речником Міжнародного комітету порятунку, неурядової організації з питань гуманітарної допомоги та розвитку^[12].

Ідентифікує себе як соціаліста та є членом партії Лейбористів^[13][13]. Атеїст, але вірить у певні енергії, що визначають життя^[14]. Підтримує легалізацію евтаназії у Великій Британії^[15].

Крім того Патрік Стюарт підтримує футбольний клуб Гаддерсфілд Таун^[16].

• Офіційний сайт (англ.)
• Патрік Стюарт на сайті IMDb (англ.)
• Патрік Стюарт (Patrick Stewart) (рос.)

Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.