Паскале Маріно

Паскуале Маріно (італ. Pasquale Marino; 13 липня 1962[1], Марсала) — італійський футболіст і футбольний тренер. Як головний тренер працював у Серії А 6 сезонів: очолював клуби «Катанію», «Удінезе», «Парму» і «Дженоа».

Ф
Паскале Маріно
Паскале Маріно
Паскале Маріно
Особисті дані
Народження13 липня 1962(1962-07-13) (61 рік)
 Марсала, Італія
ПрізвиськоUccio
ГромадянствоІталія Італія
Позиціяпівзахисник
Юнацькі клуби
Італія Марсала
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1980–1984Італія Марсала? (?)
1984–1986Італія Акрагас? (?)
1986–1989Італія Сіракуза91 (10)
1989–1992Італія Баттипальезе44+( 2+)
1992–1993Італія Потенца8 (0)
1993–1994Італія Мессіна18 (0)
1994–1997Італія Катанія48 (5)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1997–1999Італія Милаццо
1999–2000Італія Рагуза
2000–2002Італія Патерно
2002–2004Італія Фоджа
2004–2005Італія Ареццо
2005–2007Італія Катанія
2007–2009Італія Удінезе
2010Італія Удінезе
2010–2011Італія Парма
2011–2012Італія Дженоа
2012–2013Італія Пескара
2014–2016Італія Віченца
2016–2017Італія Фрозіноне
2017–2018Італія Брешія
2018–2019Італія Спеція
2019Італія Палермо
2020Італія Емполі
2020–2021Італія СПАЛ
2021Італія Кротоне

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивна кар'єра

Грав у сицилійських клубах нижчих італійських дивізіонів — переважно Серії С1. Здобув диплом у галузі сільського господарства в інституті Марсали і деякий час навчався на архітектора[2][3].

Тренерську діяльність розпочав з аматорськими командами «Мілаццо» і «Рагуза». Лише вивівши «Патерно» до Серії С1, він досяг деякого визнання. Далі були не надто яскраві роки у «Фоджі» та «Ареццо». Справжня слава прийшла до Маріно в «Катанії», яку у 2006 році він вивів у Серію А та зміг утримати її в еліті наступного сезону. Сезон 2007/08 Маріно розпочав біля керма «Удінезе». Клубу з Удіне треба було не впустити поставлену планку, адже минулого сезону «Удінезе» грав у Лізі чемпіонів. Головні творці того успіху — Лучано Спаллетті та Вінченцо Яквінта пішли у сильніші клуби. На заміну Яквінте Маріно взяв Квальяреллу, а центр поля укріпив швейцарець Інлер. Перший сезон під керівництвом Маріно команда закінчила на 7-му місці. На початку сезону 2008/09 його клуб також знаходиться у центрі турнірної таблиці.

2 червня 2010 року Маріно очолив «Парму», підписавши річний контракт.[4] 3 квітня 2011 року Паскуале був звільнений зі своєї посади[5].

22 грудня 2011 року призначений на посаду головного тренера «Дженоа». Контракт підписано до 30 червня 2013 року. Змінив на цій посаді Альберто Малезані[6]. У першому ж матчі Маріно на посаді наставника команди «Дженоа» програв «Кальярі» з рахунком 0:3; після гри він сказав: «Я чекав іншого дебюту, адже останні кілька днів ми багато працювали».[7] 2 квітня 2012 року, через день після поразки «Дженоа» від «Інтера» на «Сан-Сіро» (4:5) у 30-му турі чемпіонату Італії 2011/12, Маріно був звільнений, а на його місце повернуто Альберто Малезані.[8][9]

26 січня 2020 року призначений головним тренером клубу Серії B «Емполі». Контракт підписано до 30 червня 2020.[10]

12 серпня 2020 року підписав контракт з феррарським СПАЛом, що повернувся до Серії B, до 30 червня 2021 року з опцією продовження на наступний сезон[11][12]. 16 березня 2021 року, через день після матчу 29-го туру Серії B 2020/21 «Піза» — СПАЛ (3:0), був відправлений у відставку[13].

29 жовтня 2021 року він був призначений новим головним тренером «Кротоне», який посідав третє місце в Серії B з 7 очками в 10 іграх, замінивши звільненого Франческо Модесто і підписавши контракт до кінця сезону з калабрійською командою.[14] 10 грудня він був звільнений[15].

Особисте життя

Дружину тренера звуть Катя, у них дві дочки (Мартіна та Джорджія).[16]

Титули та досягнення

Примітки

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв