Панка
Панка (Клинівка) — село в Україні, у Сторожинецькій міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
село Панка | |
---|---|
Костьол Михайла | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Чернівецький район |
Громада | Сторожинецька міська громада |
Основні дані | |
Населення | 2469 |
Поштовий індекс | 59006 |
Телефонний код | +380 3735 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°10′24″ пн. ш. 25°38′53″ сх. д. / 48.17333° пн. ш. 25.64806° сх. д. 25°38′53″ сх. д. / 48.17333° пн. ш. 25.64806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 363 м |
Водойми | річки Серет, Тісовець |
Місцева влада | |
Адреса ради | 59006, Чернівецька область, с. Панка, вул. Головна, 65 |
Карта | |
Мапа | |
Географія
У селі річка Тісовець впадає у річку Серет. У селі розташований Клинівський парк, біля села — ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Урочище «Білка», а також ботанічний заказник «Білка».
Історія
За переписом 1900 року в селі «Панка» було 410 будинків, проживали 2069 мешканців (1926 українців, 3 румуни, 140 німців). А також були 2 фільварки сумарною площею 3314 га, на території яких було 29 будинків і проживали 152 мешканці (66 українців, 5 румунів, 57 німців та 24 поляки).[1]
7 вересня 1946 р. хутір Панка-Забагна перейменували на хутір Заболоття, хутір Панка Зруб — на хутір Зруб, село Панка — на Клинівку і Панківську сільську Раду — на Клинівську[2]
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сторожинецького району, село увійшло до складу Чернівецького району[3].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2404 | 97.37% |
румунська | 31 | 1.26% |
російська | 31 | 1.26% |
польська | 1 | 0.04% |
інші/не вказали | 2 | 0.07% |
Усього | 2469 | 100% |
Уродженці села
- Черняк Людмила Миколаївна (літературний псевдонім Людмила Янушевська) (*15 грудня 1954 р., с. Клинівка (нині Панка) Сторожинецького району) — українська журналістка і видавчиня. Членкиня Національної спілки журналістів України. Закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича. 1977 р. розпочала трудову діяльність в обласній газеті «Молодий буковинець» (м. Чернівці), з 1979 р. — працює в редакції газети «Радянська Буковина» (нині — «Буковина»): коректор, кореспондент, заступник відповідального секретаря, оглядач, завідувач відділу культури та національного відродження. Написала повість «Мій зоряний міраж» (1990), інсценізацію спогадів відомої оперної співачки Лідії Липковської з нагоди 120-річного ювілею від дня народження «Доля примадони» (2004), підготувала до друку власну книгу «Інтерв'ю з українськими митцями»… У 1997 р. заснувала колективне підприємство «Видавництво Буковина», де вийшли у світ перші номери дитячого часопису «Ластівка» Чернівецької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, книги «Універсеп (Універсальний словник епіграм), або ж УСЕ» кандидата філологічних наук, літературознавця Віктора Косяченка, «Близька далечінь» письменника Володимира Дячкова, «За тебе, свята Україно» історика, науковця Нестора Мизака, «Крутизна», «Між страхом і любов'ю» письменника Володимира Михайловського, «Золотої нитки не згубіть» заслуженого діяча мистецтв України Василя Селезінки, «Вічні скарби Георгія Гараса» музеєзнавця Євдокії Антонюк-Гаврищук, «Стою у полум'ї любові» письменниці Оксани Довгань, бібліографічний покажчик «Василь Селезінка»… Як автор проекту з видання вибраних творів українського письменника Юрія Федьковича підготувала до друку і випустила 4 книжки з його поетичними і прозовими творами[5][6][7].
- Красовська Олена Михайлівна. Народилася 29 квітня 1973 року в селі Панка, Професор-мовознавець Інституту славістики Польської академії наук. Заступник голови Славістичного фонду (2008—2015), заступник директора Інституту славістики до справ науки (2015—2019). Авторка більш 200 наукових робіт, у тому числі авторка 7 монографій, та співавторка 8 наукових книжок (в тому числі: Соціолінгвістика: навчальний посібник[8], Особливості Буковинського пограниччя: історія культурного полілогу[9], Соціолінгвістичний компендіум[10] i The Polish Minority in South-Eastern Ukraine[11]). Її наукові зацікавлення то: діалектологія, соціолінгвістика, фольклористика. Займається мовними та культурними проблемами пограниччя та народними меншинами. В Європі пропагує багатокультурність та багатомовність Буковини, країни її народження. Проживає у Варшаві. Нагороджена багатьма відзнаками, між іншими, Відзнакою Міністра Культури Польщі «Заслужена для польської культури».
- Боднар Петро Степанович — Герой України, загинув на Сході України.
Джерела
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |