Пам'ятник Степанові Бандері (Львів)
| Пам'ятник Степанові Бандері у Львові | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пам'ятник Степанові Бандері у Львові, липень 2010 | ||||
49°50′09″ пн. ш. 24°00′20″ сх. д. / 49.835972222249772301° пн. ш. 24.005694444471779° сх. д. 24°00′20″ сх. д. / 49.835972222249772301° пн. ш. 24.005694444471779° сх. д. | ||||
| Тип | пам'ятник | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Львів | |||
| Матеріал | граніт | |||
| Висота | 30 м | |||
| Засновано | 13 жовтня 2007 | |||
| Встановлено | 13 жовтня 2007 | |||
  Пам'ятник Степанові Бандері (Львів) (Львів) | ||||
 | ||||
 Пам'ятник Степанові Бандері у Вікісховищі | ||||
Пам'ятник Степа́нові Банде́рі у Льво́ві — фігура Степана Бандери в повний зріст за нею стоїть Стела української державності. Встановлений 13 жовтня 2007 року.
Опис
ред. кодПам'ятник — фігура Степана Бандери в повний зріст заввишки 7 метрів. За нею стоїть Стела Української державності — 30-метрова тріумфальна арка на 4 колонах: тризуб з рельєфами та тріумфальна арка на чотирьох опорах, кожна з яких символізує певний час української історії:
- Перша опора — княжий період - Київська Русь; Королівство Русь; Велике Князівство Литовське, Руське, Жемайтіське та ін.
- Друга опора — період козацтва - Військо Запорозьке, Гетьманщина
- Третя опора — період Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Визвольні змагання (1938—1950)
- Четверта опора - сучасність України
Загальна кошторисна вартість робіт по спорудженню — понад 8,5 млн гривень, самої скульптури — 400 тисяч гривень.
Історія
ред. кодПроєкт монумента затвердили після семи конкурсів 2002 року. Переміг проєкт скульптора Миколи Посікіри і архітектора Михайла Федика. Будівництво було розпочато наприкінці 2003 року.
Офіційне відкриття пам'ятника відбулося 13 жовтня 2007 року [1] напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці й було присвячене до ювілею Української повстанської армії, оскільки 14 жовтня 1942 року в ОУН-УПА вважають датою створення цих формувань.
У відкритті пам'ятника взяли участь голова організаційного комітету зі спорудження пам'ятника Андрій Парубій, депутати львівського міської й обласної рад, народні депутати України Тарас Стецьків та Андрій Шкіль, голова Львівської облдержадміністрації Петро Олійник, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник,та цілий ряд громадських організацій й звичайних людей. У ході відкриття двоє пластунів з куреня ім. С. Бандери несли дві капсули із землею з місця народження та могили С. Бандери. Ці капсули було вмонтовано у підніжжя пам'ятника. [2]
Вандалізм
ред. код- 5 лютого 2021 року о 00:13 ночі двоє невідомих пошкодили пам’ятник обливши червоною фарбою.[3]
Світлини
ред. код
Пам'ятник Степанові Бандері в день відкриття (13 жовтня 2007)
Пам'ятник Степанові Бандері (2010)
Пам'ятник Степанові Бандері (2022)
Стела української державності
Див. також
ред. кодПримітки
ред. кодПосилання
ред. код- Вигляд з супутника (Wikimapia) [Архівовано 11 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Розмова з автором пам’ятника Степану Бандері у Львові – Миколою Посікірою // ЗІК[недоступне посилання з липня 2019]
- Інтерв'ю з головою оргкомітету зі спорудження пам'ятника Степанові Бандері Андрієм Парубієм[недоступне посилання з липня 2019]
- Тарик Сиріл Амар. Інакша, але подібна, чи подібна, але інакша? Публічна пам'ять про Другу Світову війну у пострадянському Львові. [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua. — 19.03.2012.
- Монумент легенді // Львівська газета, 12.10.2007
- Фотографії пам'ятника Степану Бандері у Львові [Архівовано 15 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Національна «бронза». Нагода ще раз поглянути на цей монумент з позиції його мистецької вартості // zaxid.net, 29.10.2009)
- Пам'ятник Степану Бандері Віртуальний 3D тур
| |||||||||||||||||||||||
