Палац Сфатул Церій

Будівля зведена за проектом Володимира Циганки, призначалася як дитячий будинок та пансіонат для 70 хлопчиків із дворянських сімей. У 1905, коли будівельні роботи завершено, будівлю передано міністерству освіти, яка вирішила відкрити в ньому третю чоловічу гімназію. Двоповерхова будівля збудована за планом, що нагадує кириличну букву «ж», у стилі французького класицизму і відокремлена від вулиці просторим садом^[3]. Усередині, окрім навчальних приміщень, знаходилася шкільна церква Святого Стефана^[2].

У 1914 в будівлі розмістили військовий шпиталь.

У 1917 колишня гімназія стала резиденцією Національної ради (Сфатул Церій), парламенту Бессарабії, яка отримала автономію після Лютневої революції в Російській імперії^[3].

2 грудня 1917 Сфатул Церій ухвалив створити Молдовську демократичну республіку зі статусом, який можна порівняти зі статусом Великого князівства Фінляндського до 1917^[4], а 27 березня 1918 проголосували за приєднання Бессарабії до Румунії^[2]. Під час голосування будівля парламенту була оточена румунськими військами, які вторглися до Бессарабії у січні того ж року, вигнавши з неї більшовиків^[5]. Пам'ятна дошка на фасаді будівлі вказує на період роботи парламенту Молдови.

У міжвоєнний період у будівлі містилася чоловіча гімназія ім. Олександру Донича^[2]. Перед палацом стояла копія фігури Капітолійської вовчиці, яка мала символізувати римське походження румунів.

У 1934 будівля передана відділенню агрономічних наук Яського університету.

Під час Другої світової війни будівля сильно постраждала і в 1950 реконструйована за проектом Етті-Рози Спірер. У ньому розташовувався Сільськогосподарський інститут, а потім Академія мистецтв, згодом перейменована на Академію музики, театру та мистецтв^[3].

У перші десятиліття XXI століття технічний стан будівлі був дуже поганим ^[6], і він вимагав термінового ремонту.

• 
  1910.
• 
  1920.
• 
  1930
• 
  Члени Стафул Церію, 10 грудня 1918
• 
  Марка. 1928
• 
  Марка. 1997
• 
  Марка