Пазопаніб

Пазопаніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту тирозинкінази великої кількості клітинних рецепторів. Препарат інгібує KDR, FLT4, PDGFRB, FGFR1 та FGFR3, FLT1, FLT3, c-kit, CSF1R та PDGFRA. Це призводить до інгібування ангіогенезу, який більше виражений у пухлинних тканинах, що призводить до гальмування росту пухлини.^[4][5][6] Пазопаніб також інгібує фосфорилювання у клітинах організму, зокрема клітинах пухлин, що призводить до загибелі пухлинних клітин.^[4][5][6] Пазопаніб застосовується у лікуванні саркоми м'яких тканин^[2] та раку нирки, у тому числі з метастазуванням^[3][4], причому з вищою ефективністю при більшості клінічних варіантів захворювання, та меншою кількістю побічних ефектів, у порівнянні як з хіміотерапевтичними препаратами, так і з іншими інгібіторами тирозинкінази.^[2][3][4]

Пазопаніб добре та відносно повільно всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить від 14 до 39 % у зв'язку з ефектом першого проходження препарату через печінку. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 2—4 годин після прийому препарату. Пазопаніб добре розподіляється в тканинах організму та майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Пазопаніб метаболізується у печінці. Виводиться препарат переважно із калом, незначна частина виводиться з сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення пазопанібу становить у середньому 30,9 годин, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції печінки або нирок.^[5][6][7]

Пазопаніб застосовують для лікування саркоми м'яких тканин та поширеного або метастатичного раку нирки.^[5][6]

Найчастішими побічними ефектами при застосуванні пазопанібу є діарея, артеріальна гіпертензія, зміна кольору волосся, нудота, блювання, втрата апетиту, швидка втомлюваність та астенія, кровотечі, біль у животі, головний біль, втрата ваги тіла, протеїнурія.^[4] Іншими частими побічними ефектами препарату є^[5][6]:

• Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — шкірний висип, свербіж шкіри, алопеція, зміна кольору шкіри, гіпергідроз, долонно-підошовний синдром, сухість шкіри, синдром Лаєлла, фотодерматоз.
• З боку травної системи — стоматит, запор, метеоризм, гепатит, диспепсія, жовтяниця, перфорація кишки або іншого порожнистого органу, фістули порожнистих органів.
• З боку нервової системи — запаморочення, порушення смаку, транзиторна ішемічна атака, порушення мозкового кровообігу, інсульт.
• З боку серцево-судинної системи — серцева недостатність, тахікардія або брадикардія, периферичні набряки, тромбози або емболії, приливи крові, аритмії, біль у грудній клітці, зворотна серцева дисфункція зі зниженням фракції викиду, інфаркт міокарду, подовження інтервалу QT на ЕКГ.
• З боку дихальної системи — носова кровотеча, кашель, гикавка, біль у гортані, кровохаркання, втрата голосу.
• Інші побічні ефекти — гіпотиреоз, болі у м'язах і суглобах, біль у кінцівках, спазми в м'язах, біль у спині.
• Зміни в лабораторних аналізах — лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня білірубіну, підвищення рівня активності амілази та амінотрансфераз.

Пазопаніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при важкій печінковій та нирковій недостатності, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.^[5][6]

Пазопаніб випускається у вигляді таблеток по 0,2 та 0,4 г.^[5][13]

• Пазопаніб на сайті mozdocs.kiev.ua [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Пазопаніб на сайті rlsnet.ru [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)